Апеляційний суд міста Києва

1[1]

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

26 листопада 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., розглянувши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою від 17 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва залишив без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього ж суду від 25 серпня 2011 року, відповідно до якої ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України на підставі п. «ґ» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році», а кримінальну справу щодо нього закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, прийняти нову ухвалу про задоволення заяви та направлення справи на новий розгляд за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 18 жовтня 2013 року апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року, була залишена без руху через її невідповідність вимогам ст. 396 КПК України.

Зокрема, у вказаній ухвалі апеляційний суд звернув увагу, що в апеляційній скарзі, яка була залишена без руху, зазначалось про те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, а його висновки не відповідають об'єктивно встановленим обставинам з огляду на те, що при розгляді вказаної заяви судом, хоча і встановлено факт звернення ОСОБА_3 до органів прокуратури з відповідною заявою, але даних, які б юридично встановлювали факт неправдивих свідчень ОСОБА_3 відносно скаржника та протиправних дій з боку працівників правоохоронних органів встановлено не було.

Вищенаведене обґрунтування незаконності постановленої судом першої ухвали, як зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, не дозволяє зробити висновок про те, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, враховуючи той факт, що при винесенні постанови, яку скаржник просить переглянути за нововиявленими обставинами, взагалі не досліджувались будь-які докази, у тому числі показання ОСОБА_3, на підставі яких ґрунтувалось обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Більш того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, саме за ініціативою останнього та його захисника, суд першої інстанції, під час попереднього розгляду справи, прийняв рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та про закриття провадження у справі на підставі амністії.

При цьому, під час судового засідання ОСОБА_2 не тільки надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з зазначеної підстави, а й вказав на те, що повністю визнає свою вину і щиро кається у скоєному.

Крім того, вказуючи на необхідність прийняття нової ухвали про задоволення його заяви та направлення справи на новий розгляд за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції, скаржник не вказав про те, яку заяву повинен задовольнити суд апеляційної інстанції та навіщо, у випадку задоволення його заяви, направляти справу на новий розгляд за нововиявленими обставинами до суду першої інстанції.

У зв'язку з цим, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, було зроблено висновок про те, що вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу повинні узгоджуватися з повноваженнями суду апеляційної інстанції, які передбачені ст. 407 КПК України.

Для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги ОСОБА_2 було встановлено десять днів з дня отримання ним копії ухвали від 18.10.2013 року, яка була надіслана йому рекомендованим листом за адресою для листування (м. Київ, вул. Протасів Яр, 2 Д), яка була вказана в апеляційній скарзі, однак зазначений лист, без вручення адресату, 26.11.2013 року повернувся на адресу Апеляційного суду м. Києва через закінчення встановленого строку зберігання.

Водночас 14 листопада 2013 року, копію зазначеної ухвали отримала захисник засудженого - адвокат ОСОБА_4, а 22 листопада цього ж року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про прийняття виправленої апеляційної скарги, з додатком нової апеляційної скарги від 22 листопада 2013 року.

Разом з тим, як вбачається з цієї апеляційної скарги, останній, протягом встановленого строку, не усунув виявлених недоліків, оскільки в новій апеляційній скарзі, крім обставин, пов'язаних з визнанням ОСОБА_2 своєї вини та його подальшого звільнення від кримінальної відповідальності, не наведено належного обґрунтування незаконності та необґрунтованості, як хвали суду від 17 вересня 2013 року, так і постанови цього ж суду від 25 серпня 2011 року, на перегляді якої за нововиявленими обставинами наполягає скаржник.

Більш того, формулюючи у новій апеляційній скарзі свої вимоги, зокрема про необхідність скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року та постанови цього ж суду від 25 серпня 2011 року, а також про перегляд кримінальної справи № 1-1563/11 за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та винесення нового виправдувального вироку, ОСОБА_2 знову не дотримався вимог, передбачених ст. 407 КПК України, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.

У зв'язку з цим, у відповідності до вимог, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК України, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, тобто засудженому ОСОБА_2, через те, що він не усунув недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, в установлений строк.

На підставі викладеного, керуючись ст. 399 КПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року,повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня винесення ухвали судом апеляційної інстанції.

Суддя апеляційного суду м. Києва

С.О.Новов

Справа № 11-о/796/40/2013