4
УХВАЛА
Іменем України
19 листопада 2013 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленка А.І.
суддів Козодуба А.І., Рассуждая В.Я.
з участю
прокурора Андрєєвої Ж.М.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Бурлацьке Великоновоселківського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає в будинку АДРЕСА_2, раніше судимого: 4 листопада 2004 року Великоновоселківським районним судом Донецької області за ст. ст. 127 ч. 2, 146 ч. 2, 70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 25 лютого 2011 року за постановою Волноваського районного суду Донецької області від 17 лютого 2011 року на 1 рік 9 місяців 22 дні,
засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до 9-ти років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Великоновоселківського районного суду Донецької області від 4 листопада 2004 року у вигляді одного року позбавлення волі, і остаточно призначено покарання у вигляді 10-ти років позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 8 грудня 2011 року приблизно о 21-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на першому поверсі недобудованого будинку АДРЕСА_3, в процесі сварки, на грунті раніше виниклих неприязних стосунків, умисно, з мотивів помсти та злості, заподіяв ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в область лівого ока потерпілого, в результаті чого ОСОБА_3 впав. Потім ОСОБА_2 наніс потерпілому не менше двадцяти ударів руками і ногами в область грудної клітини спереду і ззаду, в тому числі в область голови, коли ОСОБА_3 знаходився в лежачому положенні.
Після цього ОСОБА_2, діючи умисно, з метою позбавлення життя потерпілого, завдав ОСОБА_3 удар кувалдою по голові, коли останній знаходився в лежачому положенні.
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були нанесені тілесні ушкодження, не сумісні з життям, а саме: відкрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалася крововиливом в оболонки, шлуночки та речовину головного мозку, забиті рани в лівій скроневій, в лівій тім'яній, лобній зліва, завушній справа областях, забита рана правої брови, які утворилися від дії ребра тупого предмета, що утворює кут в місті сходження граней, незадовго до настання смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння; перелом 8, 9 ребер справа, перелом 11 ребра зліва по лопатковій лінії з крововиливом у м'які тканини, які утворилися від дії тупих твердих предметів, незадовго до настання смерті і мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; колота рана по задній поверхні правого плечового суглоба, дві колоті рани на тильній поверхні лівого суглоба ліктя, колота рана на зовнішній поверхні лівого стегна, які утворилися від дії колючого предмета, що мав гострий кінець та округлу або близьку до такої форму, незадовго до настання смерті і мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; крововиливи навкруг лівого ока, на верхньому віці правого ока, на верхній та нижній губах, на зовнішній та внутрішній поверхнях обох плечей з переходом на передпліччя, на тильній поверхні лівої стопи, на поверхні грудної клітини, садна на зовнішній поверхні лівого і правого стегон та лівої гомілки, на тильній поверхні правої кисті, на лобі, які утворилися від дії тупих твердих предметів, незадовго до настання смерті і мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася крововиливом під оболонки, у шлуночки головного мозку.
В апеляції і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати. В обґрунтування апеляції посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, оскільки між ним і ОСОБА_3 мала місце обопільна бійка, під час якої він завдав тілесних ушкоджень потерпілому, від яких не могла настати смерть останнього, оскільки він не мав умислу на позбавлення життя потерпілого, що підтверджується висновком проведеної судово-медичної експертизи, показаннями свідка ОСОБА_4, а також може бути підтверджено показаннями інших свідків, які не були допитані в суді першої інстанції. Вважає, що його вина у вчиненні убивства не була доведена в судовому засіданні. Крім цього, на думку засудженого, при призначенні покарання суд не врахував його позитивну характеристику та обставини, які пом'якшують покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію засудженого, думку прокурора Андрєєвої про необхідність відхилення апеляції і залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.ст.64, 334 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляду кримінальної справи в суді підлягає доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а при постановленні обвинувального вироку його мотивувальна частина повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтуються висновок суду з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Суд першої інстанції при формулюванні у вироку обвинувачення, визнаного судом доведеним, зазначив, що ОСОБА_2 при вчиненні злочину завдав потерпілому не менше двадцяти ударів руками і ногами в область грудної клітини спереду і ззаду, в тому числі в область голови, а потім з метою позбавлення життя потерпілого, завдав ОСОБА_3 удар кувалдою по голові.
Однак в цій же частині вироку суд вказав, що тілесні ушкодження у потерпілого утворилися незадовго до настання смерті від дії від дії тупих твердих предметів, а також від дії ребра тупого предмета, що утворює кут в місті сходження граней, що може свідчити про визнання судом факту заподіяння цих тілесних ушкоджень не внаслідок ударів ногами, руками та кувалдою, а якимось іншими «тупими предметами» і не у встановлений час вчинення злочину, а у невизначений час «незадовго до смерті».
Всупереч своїм же висновкам про те, що удари потерпілому ОСОБА_2 наносив руками, ногами та кувалдою, суд визнав встановленим, що внаслідок цих дій ОСОБА_2 потерпілому було завдано ще й декілька колотих ран по задній поверхні правого плечового суглоба, на тильній поверхні лівого суглоба ліктя, на зовнішній поверхні лівого стегна, які утворилися від дії колючого предмета, що мав гострий кінець та округлу або близьку до такої форму.
Будь якого обґрунтування того, яким чином внаслідок нанесення ударів руками і ногами в область грудної клітини і голови потерпілому було заподіяно декілька колотих ран в області плечових та ліктевих суглобів і в області лівого стегна, у вироку не наведено. При цьому, судом не визнано встановленим, що для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 використовував колючий предмет, що мав гострий кінець та округлу або близьку до такої форму. Будь-яких доказів, які б підтверджували такий висновок суду про завдання ОСОБА_2 зазначених тілесних ушкоджень потерпілому, у вироку не наведено.
В якості доказів вини засудженого суд, крім інших доказів, навів у вироку висновки судово-медичної експертизи, згідно яких тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого, не могли утворитися від дії ударів кулаком руки та взутою ногою і не могли утворитися за обставин, на які вказував ОСОБА_2 при відтворенні обстановки та обставин події злочину; що при судово-токсилогічному дослідженні внутрішніх органів потерпілого ОСОБА_3 спирт етиловий не виявлений; що згідно висновків судово-імунологічної експертизи при огляді носової хустки плям крові не виявлено, що на камені і на серветці, вилучених на місці події, а також на куртці, брюках та кросівках ОСОБА_2 кров не виявлена, що під нігтями рук ОСОБА_2, а також у змивах з його рук кров не виявлена. Які обставини справи підтверджували або спростовували ці докази, суд у вироку не зазначив, а ці докази за своїм змістом не тільки не підтверджують висновки суду про обставини вчинення злочину ОСОБА_2, а навпаки, спростовують їх, що свідчить про відсутність у вироку належного аналізу та оцінки доказів у справі.
Наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції допустив істотні суперечності у своїх висновках щодо обставин вчинення злочину, тобто, в порушення вимог ст.64 КПК України 1960 року не встановив подію злочину, не навів у вироку мотивів в обґрунтування своїх висновків стосовно певних обставин вчинення злочину, не дав аналізу та оцінки доказам у справі, чим порушив вимоги ст.334 КПК України 1960 року.
Ці порушення кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки вони перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний обґрунтований та справедливий вирок і відповідно до положень ст.ст.370, 374 ч.2 КПК України є підставою для скасування вироку з поверненням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону дослідити докази у справі, дати їм належну оцінку і з урахуванням встановленого прийняти рішення про винуватість чи невинуватість ОСОБА_2.
Оскільки ОСОБА_2, щодо якого обраний запобіжний захід у виді взяття під варту, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину і він може ухилитися від суду, підстави для зміни йому запобіжного заходу відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366, 374 КПК України 1960 року, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у цей же суд в іншому складі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити без зміни у виді взяття його під варту в Донецькому слідчому ізоляторі.
Судді: