Номер провадження № 22-ц/785/8852/13
Головуючий у першій інстанції Грубіян
Доповідач Комлева О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» про поновлення на роботі,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» про поновлення на роботі, посилаючись на те, що після закінчення навчання він був направлений на роботу в ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» де працював на різних посадах, має загальний стаж роботи 24 роки, з яких 23 роки працював на керівних посадах. В зв'язку зі зміною керівництва, та жорстоким тиском на нього 1 червня 2010 року він написав рапорт про надання йому належних відпусток за відпрацьований час та відгулів з наступним звільненням. Остання відпустка мала закінчитись 30 травня 2011 року. За два з половиною місяців до закінчення відпусток, тобто 10 березня 2011 року він передумав звільнятися, про що подав відповідну заяву. На початку травня 2011 року його запросили до відділу кадрів і не зважаючи на наявність посади заступника президента по фінансам йому запропонували інші посади, на які він не погодився, профком не зважаючи на всі переваги в його професійній діяльності та сімейне становище дав згоду на звільнення. 31 травня 2011 року ОСОБА_1 був звільнений за п. 1 ст.. 40 КЗпП України, однак з вказаним звільненням позивач не погодився, в зв'язку з чим просив суд поновити його на попередній посаді.
Справа розглядалася судами неодноразово.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Представник відповідача позов не визнав.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» про поновлення на роботі відмовлено.
На рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання до апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи в апеляційному порядку повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.196 т. 2).
Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що наказом № 142 від 30 травня 2011 року ОСОБА_1 було звільнено з посади виконуючого обов'язки заступника голови правління - президента по фінансам - начальника фінансової служби на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником, або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства, або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Наказом ТОВ «УДП» № 199 від 02 листопада 2009 року було внесено зміни до структури фінансової служби і централізованої бухгалтерії та покладено на заступника голови правління-президента по фінансах обов'язки начальника фінансової служби, у зв'язку з чим змінено назву посади на - заступник голови Правління-президента по фінансах - начальник фінансової служби.
Наказом № 337 від 25 листопада 2009 року ОСОБА_1 призначено в.о. заступника Правління-президента по фінансах на посаду в.о. заступника голови Правління-президента по фінансах - начальника фінансової служби з окладом 4 355 грн. з 05 листопада 2009 року.
Наказом № 44 від 31 березня 2010 року було перетворено самостійний структурний підрозділ - фінансову службу у фінансовий відділ. Відповідно назву посади - заступник голови Правління - президент по фінансах - начальник фінансової служби змінено на заступник голови Правління - президент - начальник фінансового відділу з посадовим окладом 4 530 грн.
Наказом № 223 від 17 листопада 2010 року було перетворено посаду заступника голови Правління - президента - начальника фінансового відділу у посаду - заступник голови Правління - президента по фінансах зі збереженням безпосереднього керівництва фінансовим відділом ТОВ «УДП».
Наказом № 229 від 01 грудня 2010 року було введено посаду заступника голови Правління-президента по економіці і фінансах з посадовим окладом 7 140 грн. та скорочено з 01 березня 2011 року дві посади заступника голови Правління - президента по економіці з посадовим окладом 7 140 грн. та заступника голови Правління - президента по фінансах з посадовим окладом 7 140 грн.
Наказом № 142 від 30 травня 2011 року було звільнено ОСОБА_1, з посади виконуючого обов'язки заступника голови Правління - президента по фінансам - начальника фінансової служби на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно з випискою із протоколу № 127 засідання профспілкового комітету берегових підрозділів пароплавства від 27 травня 2011 року надано згоду на звільнення через відмову позивача 05 травня 2011 року від запропонованих посад інженера-програміста 1 категорії відділу АСУ економічної служби, інженера 2 категорії відділу управління майном економічної служби та економіста 1 категорії економічної групи СОФіБП.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом 02.08.2011 року.
Тобто з моменту звільнення 31 травня 2011 року та звернення 02.08.2011р. позивачем до суду пройшло понад два місяці.
Статтею 233 КЗпП України " Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів" встановлено строк протягом якого можна звернутися з заявою до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк, з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається із довідки наданої Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості від 12.08.2013 року №824/06/08 ОСОБА_1 вперше звернувся до центру зайнятості 09.06.2011р., та був зареєстрованим у державній службі зайнятості з 16.06.2011 року, і відвідував Ізмаїльський міськрайонний центр зайнятості чотири рази: 16 червня, 24 червня, 11 липня та 1 серпня 2011 року. За вказаний час ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 26576,50грн., тобто у вказані період він мав можливість вчасно звернутись до суду.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України - у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Як поважна причина пропуску строку звернення до суду позивач вказує «жорстоким тиском» на нього та боязнь фізичного впливу з боку адміністрації підприємства, також хвороба сестри яка потребувала стороннього догляду.
В матеріалах справи міститься довідка №913 від 25.11.2011 року, що ОСОБА_2 (сестра позивача) згідно з постановою ЛКК протокол №191 від 25.11.2011 року за станом здоров'я перебуває на «Д» обліку в Саратській ЦРБ, та потребує стороннього догляду, а чи нуждалась вона в сторонньому догляді в період з 31 травня 2011р. по 01 липня 2011р. позивачем доказів не надано.
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив передбачений ст. 233 КЗпП України, термін позовної давності для звернення до суду.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом при розгляді справи були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме не було взято до уваги те, що своєчасно він не був в змозі звернутися до суду з вказаним позовом, оскільки його сестра потребувала стороннього догляду, та він змушений був їй допомагати, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що хвороба сестри є поважною причиною, однак як було встановлено під час розгляду справи ОСОБА_1 перебував на обліку в Ізмаїльському міськрайонному центрі зайнятості, який відвідував чотири рази - 16 червня, 24 червня, 11 липня та 01 серпня 2011 року, тобто у вказані періоди він мав можливість своєчасно звернутися до суду з вказаними позовними вимогами до суду, що ним зроблено не було.
Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ Н.В. Ісаєва