ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2013 рокуСправа №827/2468/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.06.13;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження таким, що втратило силу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження № 466 від 27.03.1997 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок, наданих раніше для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель громадянам України» таким, що втратило силу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване розпорядження не було виконане своєчасно, а на даний час перешкоджає позивачу в реалізації його конституційних прав на отримання земельної ділянки у приватну власність.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, вказує, що позовні вимоги обґрунтовані ст.ст 116, 125, 126 Земельного кодексу України та тими обставинами, що позивач фактично позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання у власність земельної ділянки, якою він фактично користується відповідно до її цільового призначення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд враховує, що явка у судове засідання є правом, а не обов'язком учасників процесу, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог гл. 3 КАС України, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликалися у судове засідання, але в судове засідання не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутністю за наявними в ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником буднику, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, згідно витягу про державну реєстрацію прав КП «БТІ та ДРОНМ» СМР (арк.с. 9).

Розпорядженням Нахімовської районної адміністрації м. Севастополя № 466 від 27.03.1997 р. «Про передачу у приватну власність присадибних земельних ділянок, наданих раніше для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд громадянам України» ОСОБА_3 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0.0540 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до договору купівлі-продажу № 3-399 від 18.04.2000 року власником вищевказаного будинку став ОСОБА_4, який в подальшому подарував його ОСОБА_2(арк.с. 7-8).

Правовстановлюючі документи на земельну ділянку загальною площею 0.0540 га. ОСОБА_3 отримані не були, вона своєчасно не використала своє право на приватизацію земельної ділянки та в шестимісячний строк, як це було передбачено п. 2.2. згаданого розпорядження, не надала у сектор земельної реформи Нахімовського району виконані через відповідні землевпорядні організації технічні матеріали по уточненню в натурі (на місцевості) межі та площі ділянки.

Згідно ч.1 ст. 120 Земельного Кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Аналогічні положення закріплені ч.1 ст. 377 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно положень ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Враховуючи те, що зазначене розпорядження Нахімовської районної адміністрації м. Севастополя № 466 від 27.03.1997 р. «Про передачу у приватну власність присадибної земельної ділянки, наданої раніше для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд ОСОБА_3», розташованої в АДРЕСА_1, перешкоджає позивачу в оформленні права приватної власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 25.11.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя № 466 від 27.03.1997 «Про передачу у приватну власність присадибних земельних ділянок, наданих раніше для будівництва та обслуговування житлового будинка та господарських будівель та споруд, громадянам України», згідно якого ОСОБА_3 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0.0540 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, таким, що втратило силу .

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 39,50 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Гавура