Головуючий суду 1 інстанції - Призенко Д.О.

Доповідач - Соловей Р.С.

Справа № 2-975/11

Провадження № 22ц/782/901/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області

у складі: головуючого - Соловей Р.С.,

суддів Медведєвої Л.П., Пащенко Л.В.,

при секретарі Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області від 28 січня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка була в подальшому ним уточнена (а. с. 28 - 30), та просив усунути перешкоди з боку відповідачки у користуванні ним ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перенесення огорожі та приведення ділянки у відповідність з технічним планом; забезпечити для нього (позивача) вільний прохід по належній йому земельній ділянці вздовж стіни його будинку №176 для проведення ремонту та обслуговування газової труби та стіни будинку; стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його (позивача) користь матеріальну шкоду в розмірі 120 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., а також витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та на проведення експертизи.

Спірні правовідносини, як зазначає позивач ОСОБА_2 у позовній заяві, виникли у зв'язку з тим, що відповідачка та члени її сім'ї прибудували огорожу до його будинку з одного боку та до сараю - з іншої, чим обмежили йому можливість вільно пересуватись в межах своєї земельної ділянки, а також перекрили доступ до однієї із стін його будинку та сараю, що унеможливлює здійснення ним перевірки стану газової труби та ремонтних робіт будинку та господарських будівель.

Позивач зазначає, що відповідачка та члени її родини, маючи вільний доступ до стіни його будинку, розібрали вентиляційну трубу, що вела у погреб. В результаті був затоплений погреб, у зв'язку з чим була зруйнована стіна сараю та погреба, підтоплений фундамент та зруйновані стіни, пошкоджена стеля, зруйнована підмостка будинку по глухій стіні, руйнується від води фундамент, фактично нависла загроза руйнування будинку.

Позивач також зазначає, що відповідачка та члени її родини у 2009 році з його ділянки викрали дві металеві труби, при цьому завалили дерев'яну огорожу. Двічі було зруйновано цегляний димохід: у серпні 2009 року та у вересні 2010 року, при цьому цегла була скинута у димохід. Він (позивач) двічі ремонтував димохід, для чого наймав пічника. Втретє відповідач розбив димохідну трубу влітку 2011 року довгою палицею, і це бачили свідки. З цього він (позивач) дійшов висновку, що у двох перших випадках димохідну трубу руйнував також відповідач.

Матеріальна шкода оцінена позивачем у 120 000 грн. Вважає, що діями відповідачки йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 100 000 грн., посилаючись на погіршення життєвого устрою, у зв'язку з тим, що він повинен докладати зусиль для організації свого побуту та ремонту житла.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, як незаконне та необґрунтоване, ухвалене при неповному дослідженні всіх обставин, що мають значення для справи, та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. У судовому засіданні апелянт уточнив свої апеляційні вимоги та просив апеляційний суд ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

У судове засідання не з'явилась відповідачка ОСОБА_3, проте вона належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням. За таких обставин її неявка у судове засідання не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом у справі встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2008 р., посвідченого державним нотаріусом Другої Слов'яносербської державної нотаріальної контори Шкурат О.А. та зареєстрованого у реєстрі за №1451, є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. У зазначеному договорі зазначено, що площа земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, не встановлена та буде визначена при видачі державного акту на землю (а. с. 6 - 7).

Відповідачка ОСОБА_3 є сусідкою позивача за суміжною земельною ділянкою та проживає в будинку АДРЕСА_2.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з приписів ст. 1166, 1167 ЦК України, а також з того, що позивач не надав доказів спричинення йому матеріальної та моральної шкоди відповідачкою, допитані в судовому засіданні свідки не підтвердили вказаної обставин. Натомість, позивач у судовому засіданні зазначив про пошкодження його майна сином відповідачки, а також свідок ОСОБА_5 підтвердила факт пошкодження майна позивача сином відповідачки ОСОБА_6.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог погоджується з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Згідно із статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно із статтею 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені вказані умови, сторонам було роз'яснено їхні процесуальні права, вони мали можливість подавати докази та заявляти клопотання, зокрема, щодо надання, забезпечення чи витребування доказів.

За клопотанням позивача судом першої інстанції було допитано свідків, а також призначалась судова будівельно-технічна експертиза, яка, однак, не була проведена з тієї причини, що експерту не було забезпечено безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, що вбачається з повідомлення експерта про неможливість дачі висновку (а. с. 81).

Апелянт у апеляційній скарзі посилається на те, що судом не взято до уваги та не дано оцінку поясненням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, а експертиза на стадії розгляду справи судом першої інстанції не була проведена не з його вини, а через неприбуття експерта на призначений час для проведення огляду будинку.

Колегія суддів доводи апелянта вважає необґрунтованими, оскільки, як було зазначено вище, клопотання його судом першої інстанції були задоволені. Крім того, судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні дано оцінку показанням свідків.

Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції призначена судово-будівельна експертиза проведена не була, таку експертизу було призначено апеляційним судом та проведено Луганським відділенням Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз в рамках апеляційного провадження.

Згідно з висновком №581/23 будівельно-технічної експертизи від 10.10.2013 р. вартість будівельних робіт, необхідних для виконання ремонту бетонного перекриття стелі погреба, стін сараю над погребом, коридору, димоходу домоволодіння позивача ОСОБА_2 складає 36 497 грн. Під час натурного обслідування експертом встановлено, що стіни погреба домоволодіння позивача мають окремі глибокі тріщини, сліди зволоження, випучування окремих ділянок стін підвалу, нерівномірну осадку; монолітне перекриття по металічних балках має тріщини, місцями прогини, сліди протікання чи промерзання в місцях примикання до зовнішніх стін. Стіни сараю мають глибокі тріщини та випадіння каміння, вивітрювання швів та каміння кладки, відпадання штукатурки; дерев'яне перекриття має діагональні, поздовжні та поперечні тріщини, помітний прогин, оголення деревини балок. Стіни коридору мають вертикальні тріщини, руйнування та розшарування кладки стін місцями, порушення зв'язку окремих ділянок кладки, крізні тріщини та випадіння каміння по кутах будівлі, незначні відхилення від вертикалі та випучування окремих ділянок стін (а. с. 178 - 184).

Як вбачається із вказаного висновку експертизи, встановити причину виникнення підтоплення погребу, руйнування стін та стелі погребу, стін сараю та коридору будинку позивача, не є можливим через відсутність необхідних методик (а. с. 179).

У позовній заяві позивач пов'язує підтоплення погреба з демонтажем з боку відповідачки вентиляційної труби, що вела до погреба, однак доказів на підтвердження цієї обставини не надав.

Апеляційним судом за клопотанням позивача в судовому засіданні було відтворено технічний запис показань свідків у суді першої інстанції.

З пояснень свідка ОСОБА_8 вбачається, що вона за довіреністю продала будинок за вказаною вище адресою позивачеві ОСОБА_2, підтвердила, що будинок на той час був у нормальному стані. Проте очевидцем конфліктів позивача із сусідкою ОСОБА_3 та членами її родини та заподіяння ними шкоди будинку ОСОБА_2 вона не була.

Свідок ОСОБА_7, який живе в м. Луганську, пояснив, що він допомагав позивачеві у ремонті, зокрема, розбитої димохідної труби, проте не бачив, хто її розбив.

Отже, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не підтвердили, ким було розібрано вентиляційну трубу, що вела у погреб будинку позивача, а також не підтвердили, що що пошкодження будинку та господарським будівлям ОСОБА_2 було заподіяно відповідачкою чи за її згодою.

Свідок ОСОБА_5, яка також живе в м. Луганську, пояснила, що приїздила до ОСОБА_2 допомагати йому з ремонтом, бачила зламану огорожу, тричі зруйновану та засипану будівельним сміттям димохідну трубу. Вона також пояснила, що лише одного разу була очевидцем, коли у 2010 році сусід а ОСОБА_6 довгою палицею розбивав трубу на даху будинку позивача.

Щодо інших доказів, що є у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Акти від 25.11.2009 р., від 30.11.2009 р., від 26.06.2011 р., 11.08.2011 р. (а. с. 39 - 42), складені позивачем, містять підписи інших осіб, проте жодним чином не посвідчені та можуть бути прийняті в якості об'єктивних, належних та допустимих доказів.

Акт обслідування земельних ділянок від 26.11.2009 р., листи секретаря Родаківської селищної ради від 01.06.2010 р. за № 353, заступника голови Слов'яносербської райдержадміністрації від 29.01.2010 р. за №Ж-95-7, начальника відділу містобудування та архітектури Слов'яносербської райдержадміністрації від 15.02.2010 р. за № 5, копії яких надано до справи (а. с. 13, 14, 43, 44), стосуються питання визначення меж земельних ділянок, що не є предметом спору у даній справі. Отже, ці докази не стосуються предмету спору, тому колегія суддів не вважає за потрібне давати оцінку цим доказам.

Отже, доказами у справі не підтверджено, що руйнування вентиляційної труби, що вела у погреб, було результатом дій з боку відповідачки чи членів її родини, а також, що затоплення погреба, руйнування стіни сараю та погреба, підтоплення фундаменту, пошкодження стелі, руйнування підмостка будинку по глухій стіні пов'язано саме з демонтажем вентиляційної труби.

Не надано позивачем також доказів викрадення з його двору металевих труб відповідачкою та руйнування нею його огорожі.

Щодо руйнування димохідної труби та димоходу, то з пояснень позивача та свідка ОСОБА_5 вбачається, що це було зроблено сином відповідачки ОСОБА_6, однак до нього позивач позову не пред'являє.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

За дії по руйнуванню димохідної труби на даху будинку позивача має відповідати, на думку колегії суддів, саме особа, яка їх здійснила. За такі дії не може відповідати інша особа, зокрема, відповідачка ОСОБА_9, як власник сусіднього , якщо вона особисто цих дій не здійснювала, оскільки ці дії не пов'язані з користуванням її будинком, її земельною ділянкою, зведенням на ній будівель та споруд, тощо.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції апелянт пов'язує причину підтоплення його погреба з тим, що сином відповідачки ОСОБА_6 побудовано на межі лазню, звідки вода поступає у його погреб. Проте ці підстави пошкодження його майна не були предметом розгляду в суді першої інстанції, та відповідно така обставина не досліджувалась при проведенні будівельно-технічної експертизи, оскільки в позовній заяві ним про це заявлено не було.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вражає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачеві у задоволенні його позову.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду відповідає вимогам закону, порушень норм матеріального та процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області від 28 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: