ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/6857/13-a
категорія 11.5
23 жовтня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
при секретарі - Павлюк В.О.,
за участю представника відповідача Романишиної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Н.А. про зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Н.А. (чи іншу посадову особу, яка виконує обов'язки начальника) винести постанову за результатами розгляду його скарги від 06.03.2013 р. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Корольовського районного суду м.Житомира видано виконавчий лист від 22.12.2010 р. № 2-4862/10 про стягнення з ОСОБА_4 на його користь 1502569 грн. 01.02.2011 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вказаного листа. 08.02.2013 р. ним на ім'я начальника Корольовського відділу ДВС подано скаргу на бездіяльність державного виконавця в порядку ст.82 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки у встановлений вказаним Законом строк скарга розглянута не була, тому 06.03.2012 р. він звернувся зі скаргою на ім'я начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на бездіяльність начальника Корольовського відділу ДВС. 04.04.2013 р. він отримав лист за підписом відповідача, а не постанову відповідно до вимог ч.8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач вважає таку бездіяльність відповідача неправомірною, оскільки подані ним скарги на ім'я начальника Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ та на ім'я начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відповідають закону, що вбачається з їх змісту.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та вчасно, просив справу розглядати у його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 08.02.2013 р. звернувся зі скаргою до начальника Корольовського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції, у якій просив визнати незаконною бездіяльність державного виконавця по виконанню виконавчого листа № 2-4862/10 від 22.12.2010 р., виданого Корольовським районним судом м.Житомира та зобов'язати державного виконавця вжити заходів по виконанню рішення суду.
06.03.2013 р. позивач звернувся із письмовою скаргою на ім'я начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, в якій просив на підставі ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» визнати протиправною (незаконною) бездіяльність начальника Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ щодо розгляду його скарги від 08.02.2013 р.; з метою виконання рішення суду зобов'язати начальника Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ надати відповідь на його скаргу та вжити заходів по виконанню рішення суду; з метою виконання рішення суду зобов'язати державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ вжити передбачених законом заходів по виконанню вказаного виконавчого документу.
04.04.2013. на адресу ОСОБА_2 було направлено лист-відповідь за № 307-3.3/2.1-19 на дану скаргу за підписом начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Н.А.Омельченко, в якому, зокрема, зазначено, що скарга від 06.03.2013 р. розглянута відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки згідно вимог ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга, подана без додержання вимог цієї статті, розглядається в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, із змінами і доповненнями (далі - Закону), сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Частинами 1, 3, 6-7 статті 82 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.
Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Нормами частини 8 статті 82 Закону передбачено, що скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до ч.1 ст.83 Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Виходячи із системного аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження», а саме ч. ч.1,3 ст.82, ч.1 ст.83, випливає, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а до вищестоящого органу державної виконавчої служби подається скарга на рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у своїй письмові скарзі від 06.03.2013 р. до начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, оскаржує також і дії державного виконавця, що підтверджує не відповідність його скарги вимогам ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог вказаного Закону одного лише формального посилання у скарзі на ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» є недостатнім для того, щоб скарга була розглянута в порядку ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» чітко виписані вимоги до скарги, які повинні бути виконанні заявником для розгляду скарги в порядку ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що письмова скарга ОСОБА_2 від 06.03.2013 р. на ім'я начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Н.А. за змістом оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не відповідала вимогам, встановленим ст.82 Закону, а тому відповідачем правомірно була розглянута в порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян», як того вимагають ч. ч. 6, 8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом не встановлено порушень відповідачем норм чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову не має.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 35 грн., що підтверджується квитанцією.
Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Омельченко Н.А. про зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва
Повний текст постанови виготовлено: 25 жовтня 2013 р.