Справа №784/3501/13 24.09.2013 24.09.2013 24.09.2013
Провадження №22-ц/784/2859/13 Головуючий у 1-й інстанції Волкова О.І.
Доповідач у апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
24 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Рудніку Є.М.,
за участю представника відділу - Личканя О.О.,
зацікавленої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційними скаргами
ОСОБА_3, ОСОБА_4;
відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції
на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 липня 2013 року
за скаргою
ОСОБА_5 на дії старшого державного виконавця та начальника відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, скасування постанови про закриття виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця та начальника відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, скасування постанови про закриття виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії.
Заявник зазначав, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 листопада 2004 року між ним та ОСОБА_6 було затверджено мирову угоду, за умовами якої останній зобов'язався в строк до 26 грудня 2004 року виплатити йому борг у сумі 86 154 грн. 90 коп.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 зобов'язання, передбачені мировою угодою не виконав у визначений термін, він був змушений звернутися з виконавчим документом до відділу ДВС м. Южноукраїнська.
У серпні 2012 року при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту, накладеного ухвалою Южноукраїнського міського суду від 30 вересня 2004 року на квартиру АДРЕСА_1 йому стало відомо, що боржник ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер.
Але про те, що виконавче провадження закінчено у жовтні 2005 року йому стало відомо лише в січні 2013 року при розгляді цивільної справи за його позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення коштів за рахунок майна, прийнятого у спадок.
В зв'язку з такими обставинами він звернувся із скаргою на дії державного виконавця до начальника державної виконавчої служби, в якій просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11 жовтня 2005 року, визнати дії державного виконавця незаконними та прийняти виконавчий лист до виконання. Але начальник відділу ДВС Листопад Л.Д. розглянула скаргу та надала формальну відповідь.
Посилаючись на вищевикладені обставини, заявник просив поновити строк на оскарження постанови державного виконавця відділу ДВС; визнати протиправними дії начальника відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області Листопад Л.Д. у відмові щодо оскарження дій державного виконавця Потапової О.Л; визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Потапової О.Л. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 11 жовтня 2005 року за виконавчим листом № 2-1118/2004 року, виданим Южноукраїнським міським судом Миколаївської області по цивільній справі про стягнення коштів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5; скасувати постанову держаного виконавця від 11 жовтня 2005 року про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати державного виконавця чи відділ ДВС поновити виконавче провадження за виконавчим листом; замінити сторону виконавчого провадження боржника ОСОБА_6 на його правонаступників ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 липня 2013 року скаргу задоволено.
Визнано протиправними дії начальника Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області Листопад Л.Д. у відмові оскарження дій державного виконавця Потапової О.Л. на постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1118/2004 року у цивільній справі Южноукраїнського міського суду Миколаївської області про стягнення коштів на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_6, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області.
Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області Потапової О. Л. в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 11 жовтня 2005 року за виконавчим листом № 2-1118/2004 року у цивільній справі Южноукраїнського міського суду Миколаївської області про стягнення коштів на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_6, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області.
Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 11 жовтня 2005 року старшого державного виконавця Державної виконавчої служби м.Южноукраїнська Миколаївської області Потапової О.Л.
Виконавчий лист № 2-1118/2004 року у цивільній справі Южноукраїнського міського суду Миколаївської області про стягнення коштів на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_6, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області, спрямовано до відділу ДВС м.Южноукраїнська Миколаївської області для продовження виконання.
Стягнуто з відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївській області на користь держави судовий збір відповідно до вимог ст.388 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги.
В апеляційній скарзі відділ ДВС просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на апеляційні скарги заявник, вказуючи на обґрунтованість ухвали суду, просив апеляційні скарги відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відділу ДВС, ОСОБА_3, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 листопада 2004 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики було затверджено мирову угоду, за умовами якої останній зобов'язався в строк до 26 грудня 2004 року повернути кошти у розмірі 86 154 грн.90 коп. (а.с. 11).
В зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань в обумовлений в ухвалі суду строк, за заявою стягувача, 01 лютого 2005 року державним виконавцем відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції ( далі - відділ ДВС) було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1118, виданого 05 січня 2005 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 - 86 154 грн.90 коп.( а.с.56)
ІНФОРМАЦІЯ_1 року боржник ОСОБА_6 помер.
Постановою державного виконавця відділу ДВС від 11 жовтня 2005 року було закінчено виконавче провадження на підставі ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови)( а.с.55).
Після чого виконавчий лист без виконання направлено до суду для долучення його до матеріалів цивільної справи № 2-1118/04. Але в супровідному листі відсутні дані щодо направлення постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачеві.
Відповідно до п.п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» ( у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), виконавче провадження підлягає закінченню у випадку смерті стягувача чи боржника, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Згідно з положеннями цивільного законодавства, боргові зобов'язання не припиняються зі смертю фізичної особи боржника, а переходять до спадкоємців в межах спадкового майна (ст.1282 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування - є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За таких обставин державний виконавець повинен був з'ясувати питання щодо правонаступників боржника у виконавчому провадженні, що є його службовим обов'язком, перед закінченням провадження і на строк прийняття спадщини з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 22 лютого 2006 року зупинити виконавче провадження до визначення правонаступників боржника. Але державним виконавцем вказані обставини з'ясовано не було та безпідставно закінчено виконавче провадження.
Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав( абз2 ст.385 ЦПК України).
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом з врахуванням поважності причин пропуску, які в кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій ( ст.73, ч.2 ст.385 ЦПК України).
Відповідно до ч.2,3 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови) про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу ДВС, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу, які видавали виконавчий документ.
Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Між тим, як вбачається із матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, в якій зберігається оригінал виконавчого документа, в якому відсутні будь-які відмітки державного виконавця щодо виконання даного документу та відсутні дані на підтвердження направлення державним виконавцем стягувачеві постанови про закінчення виконавчого провадження від 11 жовтня 2005 року. Дану постанову державним виконавцем не вручено йому і до теперішнього часу.
Відділ ДВС надати більш детальну інформації по даному виконавчому документу не має можливим у зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень відповідно до пункту 9.8 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 у зв'язку зі сплином строків зберігання.
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця від 11 жовтня 2005 року про закінчення виконавчого провадження, неправомірність прийнятого державним виконавцем рішення, а саме: постанови від 11 жовтня 2005 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1118, виданого 05 січня 2005 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 86 154 грн.90 коп. та її скасування.
Доводи викладені в апеляційних скаргах щодо пропуску заявником строку на оскарження рішення державного виконавця, з врахуванням викладених обставин, не заслуговують на увагу.
За приписами ч.8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга, подана у виконавчому проваджені начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у ч.6 цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
ОСОБА_5 24 січня 2013 року звернувся до начальника відділу ДВС зі скаргою на рішення державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 11 жовтня 2005 року та просив її скасувати.
Між тим, начальник відділу ДВС в порушення положень ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» жодних дій направлених на відновлення порушеного права заявника - стягувача за виконавчим провадження, не вчинила, а обмежилася лише формальною відповіддю на скаргу.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ч.1 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.
Приймаючи до уваги, що виконання судового рішення - це заключна стадія цивільного процесу, а саме: заключний етап у процесі реалізації цивільних прав, а завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та належного виконання рішення суду.
Враховуючи, що начальник відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, як посадова особа, до повноважень якої належить контроль за законністю виконавчого провадження, дій, направлених на виконання рішення суду та відновлення порушених прав стягувача, не вчинила, суд першої інстанції вірно задовольнив вимоги заявника і в цій частині.
Оскільки провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною судового провадження по конкретній справі, в якій за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, а ні розділом У11 ЦПК України, ні Законом України від 08 липня 2011 року „Про судовий збір" не передбачена сплата судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
За такого, у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з відділу ДВС судового збору в порядку ст. 388 ЦПК України. Тому ухвала суду в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню. В іншій частині оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 303, 309, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4; відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції - задовольнити частково.
Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 липня 2013 року в частині стягнення судового збору з відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області - скасувати.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: