ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 листопада 2013 року м. Київ П/800/854/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2013 року представник позивачів звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Держави Україна (в особі Президента України), щодо перерахунку пенсії;

- зобов'язати Державу Україна (в особі Президента України) здійснити дії щодо поновлення порушеного права ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на перерахунок та отримання пенсії з урахуванням підвищення посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 28.07.2008 року № 377 та виплати донарахованих сум з 01.08.2008 року;

- стягнути на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду в сумі 38 460 гривень кожному з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту четвертого статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України як суд першої інстанції розглядає справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; актів Вищої ради юстиції; дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини п'ятої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

Особливості, встановлені статтею 171- 1 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюються на розгляд вимог про стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків, встановлення певних фактів, причин та умов.

Крім того, частиною другою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість розгляду в одному провадженні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, лише разом з вимогою про визнання зазначених рішень, дій чи бездіяльності протиправними. В інших випадках вимоги про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства розглядатися не можуть, вони вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, вимога про стягнення моральної шкоди не може розглядатись в одному провадженні з вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим позивачу слід відмовити у відкритті провадження по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Щодо позовних вимог до Держави України (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач фактично не погоджується з діями Пенсійного фонду України щодо неповідомлення його територіальні органи (Головні Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у зв'язку з набуттям чинності Наказу № 377.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини другої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції оскаржуються акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначеними нормами чітко визначено коло суб'єктів владних повноважень, чиї рішення, акти, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції. Серед таких суб'єктів владних повноважень Пенсійний фонд України відсутній, а відтак представнику позивачів необхідно уточнити свої позовні вимоги в цій частині.

За формою і змістом адміністративний позов має відповідати вимогам статей 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом четвертим частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зазначає зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

В позовній заяві зазначено, що по факту бездіяльність Пенсійного фонду України є наслідком недотримання Державою Україна (в особі Президента України) положень процесуального та матеріального права Порядку № 45, Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS № 9) не вказавши в чому саме вбачаються допущенні порушення відповідачем, з посиланням на обставини та факти, на яких ґрунтуються його вимоги.

Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що представник позивачів просить визнати протиправною бездіяльність Держави Україна (в особі Президента України), хоча у позовній заяві вказується лише на протиправність дій відповідача.

Отже представнику позивачів, в цій частині, необхідно уточнити позовні вимоги.

Також, у відповідності до частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України представнику позивача, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, необхідно надати докази про допущенну протиправну бездіяльність або протиправні дії Держави Україна (в особі Президента України).

За правилами частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, в частині позовних вимог до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 21, 105, 106, 108, 109, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про стягнення морально шкоди в сумі 38 460 гривень кожному з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог до Держави Україна (в особі Президента України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Надати представнику позивачів строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять дні з моменту її отримання.

Попередити представника позивачів що в разі неусунення недоліків позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Єрьомін