АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 541/2670/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3846/2013 Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М.
Доповідач Пилипчук Л. І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Пилипчук Л.І.,
суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.,
при секретарі: Філоненко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Хомутецької сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Хомутецької сільської ради Миргородського району, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 2,64 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Хомутецької сільської ради Миргородського району, державний акт серія ПЛ №066717, виданий Миргордською райдержадміністрацією Полтавської області 14 липня 2003 року, уточнений кадастровий номер якої 5323288200:00:005:0393, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3.
В обґрунтування позову зазначав, що є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 Після смерті останньої позивач в установлені законом строки звернувся до органів нотаріату та отримав свідоцтво про право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва на земельну ділянку, належну померлій, через невідповідність кадастрового номеру, зазначеного в державному акті, кадастровому номеру в Державному земельному реєстрі.
Заочним рішенням Миргородського міськрайонногосуду Полтавської області від 07 жовтня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 2,64 га у межах згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №066717, виданого 14 липня 2003 року ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 рок, на підставі розпорядження голови Миргородської райдержадмінінстрації від 04 червня 2003 року, розташованої на території Хомутецької сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка надана для ведення особистого селянського господарства, - відмовлено.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1, який, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, посилаючись на те, що державний акт на землю був виданий після смерті спадкодавця.
Вказує, що земельна ділянка фактично перебувала у володінні та користуванні ОСОБА_3, однак остання не встигла за життя юридично оформити своє право.
Посилається на те, що відповідач визнав позов. При цьому законні підстави для вирішення спору у позасудовому порядку - відсутні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3 /а.с.5/.
ОСОБА_1, як спадкоємцю померлої за заповітом, посвідченим секретарем Хомутецької сільської ради 23 липня 1996 року по реєстру №28, першою Миргородською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину по заповіту, до складу якої увійшов жилий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 /а.с.8/.
При зверненні позивача до нотаріальної контори за оформленням спадкування земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 2,64 га, розтащованої на території Хомутецької сільської ради Миргородського району, що належала ОСОБА_3, йому було відмовлено у зв'язку з невідповідністю відомостей Державного земельного кадастру та інформації, що міститься у правовстановлюючому документі /а.с.11/.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки 04 червня 2003 року та оформлення правовстановлюючого документу спадкодавець ОСОБА_3 померла, її цивльна правоздатність припинилася, отже вона не набула права власності на земельну ділянку.
Проте погодитися із таким висновком не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам ві організаціям» №720/95 від 08 серпня 1995 року право на земельну ділянку частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За змістом ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та ст. З Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути об'єктом спадкування.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» N 7 від 16 квітня 2004 року визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Встановлено, що ОСОБА_3 значилася у списку, доданому до державного акта на право колективної власності на землю при розпаюванні КСП ім. Шевченка.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 за життя була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), місцевий суд дійшов передчасного висновку про те, що вона не набула права власності на земельну ділянку.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Осіб, які закликаються до спадкування за заповітом, визначає спадкодавець. Для спадкування за законом необхідна наявність певного ступеня спорідненості особи зі спадкодавцем або перебування на його утриманні протягом визначеного законом строку.
Зі змісту заповіту ОСОБА_3 вбачається, що вона на випадок своєї смерті заповіла позивачеві належний їй житловий будинок з надвірнми будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, та все належне їй за законом хатнє майно /а.с.48/.
Тобто спадковий актив, щодо якого складено заповіт, не включав земельної ділянки (земельного паю) для ведення особистого селянського господарства.
Крім того, у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав, що не є родичем ОСОБА_3 Інші, передбачені законом умови для спадкування після померлої - відсутні, тому позовні вимоги є безпідставними.
Згідно ч.3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Таким чином, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,304,307, п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2013 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хомутецької сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити за безпідставністю.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук
СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця /підпис/ Т.О. Кривчун
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук