Справа №:121/3496/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.

№ провадження:22-ц/190/5007/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Чистякової Т.І.

суддів:Курської А.Г. Синельщікової О.В.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2013року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період роботи з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2013 року в розмірі 27471 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працює на посаді заступника генерального директора з кадрових питань у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат". З 01 листопада 2010 року Товариством їй не виплачується заробітна плата, заборгованість по якій станом на 31 січня 2013 року становить 27471 гривень. Раніше судовими рішеннями на її користь вже стягувалась заробітна плата, проте, дотепер рішення не виконані, відповідач продовжує порушувати право позивачки на оплату праці.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснивши, що ОСОБА_6 не перебуває у трудових відносинах із Товариством, усі надані нею документи не є належними доказами виникнення заборгованості по заробітної платі.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року позов задоволено. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат" на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2013 року в розмірі 27471 грн. У дохід держави стягнено суму судового збору у розмірі 274 грн. 71 коп.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд необґрунтовано застосував положення ч.3 ст.61 ЦПК України, пославшись на рішення того ж суду від 06.10.2008 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду АР Крим від 27.04.2011 року. Апелянтом зазначено, що вказані рішення стосуються лише періоду з 01.11.2007 року по 30.10.2010 року. Між тим, позивачкою не доведено факт наявності трудових відносин і відповідно факт наявності заборгованості по заробітній платі у період з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2013 року. За ствердженнями апелянта позивачка не працює на підприємстві, вона проживає у АДРЕСА_1, тоді як фактичне і юридичне місце знаходження підприємства є м. Дзержинськ, і будь-якої діяльності у регіоні АР Крим підприємство не веде. Апелянт вважає, що судом не надано відповідну оцінку довідці про заборгованість, яка підписана чоловіком позивачки - ОСОБА_7, який не наділений адміністративно-розпорядчими повноваженнями. Відомості про наявність заборгованості є хибними, а печатка на цій довідці є недійсною.

В судове засідання Апеляційного суду АР Крим представник відповідача вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином ( а.с.101). Колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14 грудня 2010року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 11.04.2011року з ТОВ «ЛК «Марат» на користь позивачки стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2007року по 01.11.2010року.( а.с.9, 67-68)

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення заробітної плати за період з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2013 року в розмірі 27471 грн., позивачкою в якості доказів наявної заборгованості по заробітній платі за вказаний період надана довідка, вих. 30\10 від 30.01.2013року, яка підписана виконавчим директором ТОВ ЛК «Марат» ОСОБА_7 ( а.с.5)

Згідно довідки вих. №09 від 24.04.2013року, яка підписана виконавчим директором ТОВ ЛК «Марат» ОСОБА_7, в товаристві відсутні робітники бухгалтерії, оскільки товариство не веде ніякої діяльності, тому надати бухгалтерські документи неможливо. ( а.с.14)

В судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим представник позивачки - ОСОБА_7 пояснив, що він є виконавчим директором ТОВ ЛК «Марат», чоловіком позивачки і її представником на підставі ордеру та угоди ( а.с.28, 29). Його дружина - позивачка по справі ОСОБА_6 згідно запису в трудовій книжці працює на посаді заступника генерального директора з кадрових питань у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат". З 2008року у зв'язку із рейдерським захватом в товаристві не ведеться ніякої діяльності, тому з 2008року позивачка на роботу не ходить, перебуває дома, оскільки робітників не пропускають на їх робочі місця та взагалі на територію лікувального комплексу. Позивачка свої трудові обов'язки виконує в разі необхідності шляхом видання наказів про прийняття та звільнення робітників охорони ТОВ ЛК «Марат», накази вона видає дома, трудові книжки цих робітників також зберігаються у неї дома. Заробітну плату цим робітникам виплачує фірма «ТАЛА -2005», яка є співзасновником ТОВ ЛК «Марат», від імені ТОВ ЛК «Марат». В АДРЕСА_1 знаходиться майно відповідача - лікувальний комплекс, на території якого раніше було робоче місце позивачки. У нього, як у виконавчого директора, залишилися фірмові бланки відповідача та печатка товариства. Довідки, в тому числі і про заборгованість по заробітній платі, надані позивачкою в якості доказів, виготовлені та підписані ним по місцю свого проживання.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням частини першої статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, та виплачувати працівникові заробітну плату.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" N 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 КЗпП України і частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці", як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачка з 2008року трудові обов'язки, покладені на неї трудовим договором, не виконує, не дотримується трудового розпорядку, не має робочого місця, постійно знаходиться дома, відносно неї не ведеться табель робочого часу. Тобто, трудові відносини з відповідачем зберігаються формально.

За загальним правилом ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу. Робітник, який не виконує свою роботу за трудовим договором, не має права на заробітну плату за цей час.

Заборгованість по заробітній платі розрахована позивачкою виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої в державі. Однак, будь яких правових підстав того, що на час невиконання позивачкою своїх трудових обов'язків за нею зберігається право на отримання мінімальної заробітної плати, позивачкою не зазначено.

Колегія суддів критично оцінює довідку про заборгованість по заробітній платі позивачки, оскільки зазначена довідка підписана її чоловіком від імені відповідача, який не визнає як саму довідку так і наявність заборгованості, тому колегія суддів не вважає її належним та допустимим доказом наявності заборгованості.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував і ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за зазначених вище підстав.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 309, 317, 318 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили

Судді

Чистякова Т.І. Курська А.Г. Синельщікова О.В.