справа № 415/5599/12

№ провадження 2/208/138/13

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі – Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить розірвати між ними шлюб.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона 09 січня 2010 року з відповідачем зареєструвала шлюб. Від спільного подружнього життя сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач з відповідачем припинили шлюбні відносини, сторони разом не мешкають, проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не підтримують шлюбно-сімейних відносин.

Позивач в судове засідання не з’явилася, але надала до суду заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без її участі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи сторони з 09 січня 2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, яке було видане Заводський відділ РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області та актовим записом № 01 (а.с.6).

Сторони по справі мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке було видане Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області та актовим записом № 15 (а.с.7).

Ухвалою суду від 27 вересня 2012 року, сторонам був наданий час для примирення терміном шысть місяці, але наданий строк не дав позитивних результатів.

Судом встановлено, що сторони з січня 2011 року припинили шлюбні відносини, разом не мешкають, спільного господарства не ведуть.

Згідно ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження – є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу, інтереси дитини і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

На підставі викладеного, враховуючи, що подальше збереження родини з урахуванням їх взаємних відносин неможливо і суперечить інтересам сторін, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 88, 110, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України і ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09 січня 2010 року Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис № 01 – розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його оголошення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Ричка С. О.