справа № 208/7128/13-ц

№ провадження 2/208/2325/13

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі – Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору, Перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, у якому просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, після померлої 30 березня 2004 року його матері – ОСОБА_3.

У своєму позові позивач зазначив, що 30 березня 2004 року померла мати сторін - ОСОБА_3, яка не залишила заповіту, після її смерті залишилось спадкове майко - 5/6 часток житлового будинку № 10, розташованого в м. Дніпродзержинську по вулиці Ялтинський. Сторони є спадкоємцями ОСОБА_3 першої черги за законом відповідно до ст 1261 ЦК України, що мали право на спадщину матері в рівних частках, тобто по 5/12 часток будинку. Сторони не проживали разом із матір'ю на день її смерті. Тому, бажаючи прийняти спадщину, сторони мали у шестимісячний строк подати заяву про прийняття спадщини, відповідач ОСОБА_2 подала відповідну заяву, позивач також мав намір вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але влітку 2004 року відповідачка, знаючи, що позивач хворіє на гіпертонічну хворобу, переніс інсульт, є інвалідом 2-ї групи, те що йому буде важко збирати документи для нотаріального оформлення своєї частки спадщини, запропонувала йому відмовитись від частки у спадщини, тобто від 5/12 часток житлового будинку, на її користь під умовою, що у разі, коли позивач відмовиться від своєї частки спадщини на її користь, вона оформить право власності на житловий будинок №.10 по вул. Ялтинський в м. Дніпродзержинську в цілому на своє ім'я, продасть його та сплатить позивачу 45 відсотків продажної ціни будинку. Через тяжку хворобу позивачеві було важко особисто займатись оформленням своєї частки спадщини, він довірився сестрі та 22 вересня 21)04 року подав в Першу дніпродзержинську державну нотаріальну контору заяву про відмову від спадщини на користь відповідачки ОСОБА_2, яка була зареєстрована в нотаріальному реєстрі за № 975. 25 березня 2005 року Першою дніпродзержинською нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_2А, за реєстровим № 4-93 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначений житловий будинок. На підтвердження домовленості сторін, відповідачка надала позивачу розписку від 01.01.2006 р., в якій визнала факт відмови позивача від спадщини на її користь під умовою отримання ним грошової компенсації за його частку (45%) будинку, а 27 березня 2007 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 27.03.2007 р. державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № 602, яким заповіла позивачеві 9/20 частин успадкованого нею житлового будинку № 10 по вул. Ялтинський в м. Дніпродзержинську. До жовтня 2010 року позивач був певен, що його майнові права як спадкоємця матері ОСОБА_3 не порушуються. В жовтні 2010 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2А, скасувала заповіт на його користь і склала та нотаріально посвідчила новий, яким повністю позбавила позивача права спадкування після її смерті та тільки тоді позивач зрозумів, що відповідачка, пропонуючи йому з 2004 році відмовитись від спадщини після смерті матері на її користь під умовою сплати 45% вартості будинку, обманювала його. Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання зави, яку він написав, про відмову від спадщини після смерті матері - недійсною. Рішенням Заводського районного суду .м. Дніпродзержинська від 11 липня 2013 року, що набрало законної сили 22 липня 2013 року, його позовні вимоги були задоволені. Подана позивачем 22 вересня 2004 року до 1-ї . дніпродзержинської державної нотаріальної контори заява в спадковій справі № 735/04 про відмову від спадщини після смерті матері ОСОБА_3, померлої 30 березня 2004 року, на користь ОСОБА_2,- зареєстрована в реєстрі під и 976, визнана недійсною. Позивач надав до 1-ї Дніпродзержинської державної нотаріальної контори заяву про подальше оформлення спадщини після смерті матері шляхом знесення змін у видане відповідачці, свідоцтво про право на спадщину в порядку ст. 1300 ЦК України, долучивши до своєї заяви завірену копію вищезазначеного судового рішення. 4 вересня 2013 року державний нотаріус 1-ї Дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 своєю постановою відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину після матері ОСОБА_3, пославшись на те, що у позивача відсутній факт прийняття спадщини, оскільки позивач вважає, що термін прийняття спадщини ним було порушено з поважних підстав просить суд поновити йому строк для можливості прийняти спадщину.

Позивач та його представники в судове засідання не з’явилися, але надали до суду заяви в яких просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без їх участі.

Представники третьої особи у судове засідання також не з’явився, але надав до суду заяву в якій просив розглянути справу без участі їх представника та не заперечували проти позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка на ім’я відповідача та підпис його представника за дорученням, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, як засновані на законі і підтверджуються зібраними по справі доказами.

Судом досліджені докази по справі:

-          досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;

Відповідно до свідоцтва про смерть серія І-КИ № 557461, ОСОБА_3 померла 30 березня 2004 року. Після її смерті залишилось спадкове майно яке складається з житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0818 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,008 га, які розташовані за адресою: м. Дніпродзержинськ вул. Ялтинська б.10, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину від 29.08.1957 року державним актом на право власності на земельну ділянку та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

22 вересня 2004 року позивач ОСОБА_1 відмовився від належної йому частки у спадщині на користь сестри, відповідачки по справі ОСОБА_2 В свою чергу відповідач по справі ОСОБА_2 подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у визначений законом строк.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 липня 2013 року, що набрало чинності, вже встановлено, що відповідачка протягом шестимісячного стооку передбаченого законом для прийняття спадщини позивачем після смерті матері, обманювала позивача (положення ст. 230 ЦК України), коли умовляла відмовитись від спадщини на її користь і обіцяла сплатити йому 45% вартості успадкованого нею після матері житлового будинку як компенсацію його частки спадщини, але обман з боку відповідачки позивач виявив лише в жовтні 2010 року, тобто вже після спливу передбаченого ч. І ст. 1270, ч. 1 ст.1273 ЦК України строку на прийняття спадщини після смерті матері, і, відповідно, позивач з поважних причин не міг протягом шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_3 скасувати свою заяву від 22.09.2004 р, про відмову від спадщини на користь сестри і подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, той факт, що відповідачка протягом шестимісячного строку з дня смерті матері ОСОБА_3Г, вводила позивача в оману та протиправно спонукала відмовитись від спадщини на її користь, тим самим перешкодивши йому вчасно прийняти спадщину, вже встановлений рішенням суду, що набрало законної сили, в іншій цивільній справі, у яких брали участь ті самі особи, і не підлягає доказуванню.

Оскільки позивач лише в жовтні 2010 року вперше достовірно взнав про порушення своїх спадкових прав під час оформлення відмови від спадщини на користь відповідачки, то суд вважає, що трирічний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, щодо подання позову про визначення додаткового строку на прийняття спадщини ним не пропущений, бо його у відповідності до ч.І ст. 261 ЦК України слід відраховувати від дня, коли він довідався про порушення свого права, крім того позивач не міг в судовому порядку вирішувати питання про визначення додаткового строку на прийняття спадщини раніш, ніш судом було вирішено питання про визнання недійсним його заяви про відмову від спадщини на користь відповідачки, а таке рішення набрало чинності лише 22.07.2013 р.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття не проживав постійно із спадкоємцем, може подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначено в ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивач не подав заяву про прийняття спадщини із поважних причин.

Отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст.12б8, 1269 ч.1, 1270 ч,1, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 31,76, 77, 60, 88, 213-215, 218, 221, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору, Перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, як спадкоємцю першої черги, додатковий строк для подання до 1-ї Дніпродзержинської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті його матері – ОСОБА_3, яка померла 30 березня 2004 року терміном два місяці з дня набуття рішенням законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.