ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.12.06 р. Справа № 39/35
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.,
при секретарі судового засідання Стреліній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Котлоремонт” м.Донецьк
до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства „КСУ-Вуглеавтоматика” м.Донецьк
про: стягнення 30 348,94грн.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: Мілявський Є.В. – представник по дов. №22 від 10.04.06р.;
Від відповідача:
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Котлоремонт”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного відкритого акціонерного товариства „АСУ-Вуглеавтоматика” м.Донецьк, про стягнення основного боргу в сумі 21 741грн., 3% річних в сумі 1 803,02грн., суми інфляції 6 804,93грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на договір №2410/2003-2 від 24.10.03р., локальні кошториси, акти виконаних підрядних робіт, акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.12.06р., розрахунок.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, витребуваних документів та пояснень не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду від 08.11.06р., 21.11.06р., 04.12.06р.
Проте, суд вважає за можливе розглянути спір згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем докази не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, а надання відзиву є правом, а не обов’язком відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
24.10.03р. сторони уклали договір №2410/2003-2, який за своїм змістом та правовою природою є договором підряду і підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України, застосування яких можливе на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України – через продовження існування після 01.01.04р. взаємних прав та обов’язків позивача та відповідача.
За умовами даного договору відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов’язання виконати роботи з ремонту котлів та котельного обладнання.
Згідно актів виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року від 31.03.06 року (форма КБ-2), позивач виконав, а відповідач прийняв виконані підрядні роботи вартістю 21 741грн.
Згідно пункту 5.2 Договору, кінцеві розрахунки провадяться протягом 20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт, таким чином, право вимоги виконання грошового зобов’язання на суму 21 741 грн. виникло у позивача 26.12.03 року –після закінчення двадцяти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт за листопад 2003 року.
Відповідач не представив доказів оплати виконаних позивачем підрядних робіт, у зв’язку з чим суд робить висновок, що зобов’язання відповідача перед позивачем до теперішнього часу не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 21 741грн. по договору №2410/2003-2 від 24.10.03р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов’язання, згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов’язок сплати суми інфляції а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши представлений розрахунок суми інфляції 6 804,93грн. та 3% річних на суму 1 803,02грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та суми інфляції також обґрунтовані, доведені належними чином та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625, 837-864 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Задовольнити у повному обзязі позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Котлоремонт” м.Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства „АСУ- Вуглеавтоматика” м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 21 741грн., 3% річних в сумі 1 803,02грн., суму інфляції 6 804,93грн.
Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „АСУ – Вуглеавтоматика” м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Котлоремонт” м.Донецьк основний борг в сумі 21 741грн., 3% річних в сумі 1 802,02грн., суму інфляції 6 804,93грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 303,49 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.