Справа № 115/2540/13-ц

Провадження № 2/115/1070/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" листопада 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді -                                         Щербіни Д.С.,

при секретарі -                                                   Аттаровій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком спільне життя не склалось у зв’язку з різними поглядами на сімейне життя, відповідач уїхав з України та створив іншу сім’ю. Разом не проживають більш ніш 10 років. Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не мають, але розірвання шлюбу через органи РАЦС неможливе у зв’язку з ухиленням відповідача. У зв’язку з наведеним збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим, з посиланням на статті 110, 112 Сімейного кодексу України.

Позивачка та відповідач до судового засідання не з’явились, позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, наполягаючи на задоволенні позову. Відповідач причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи неявку сторін, відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони 17.12.1999р. зареєстрували шлюб, про що Веселівською сільською радою Сакського району АР Крим зроблено відповідний актовий запис за № 10 та видано свідоцтво про одруження серії І-АП № 055815, яке зберігається в матеріалах справи.

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не мають.

Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність спільних інтересів, втрата відчуття любові.

Позивачка на розірванні шлюбу наполягає, на примирення не згодні.

Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110 – 112 Сімейного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивачка скористувалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

Приймаючи до уваги відсутність згоди сторін на примирення, суд вважає що збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягає задоволенню.

Враховуючи бажання позивачки залишити прізвище, яке вона набула під час реєстрації шлюбу, суд керуючись ч. 8 ст. 235 ЦПК, вважає за можливе залишити їй це прізвище.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. ст. 104, 105, 112 Сімейного Кодексу України та керуючись статтями ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 235 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17.12.1999р. Веселівською сільською радою Сакського району АР Крим, актовий запис № 10 – розірвати.

Залишити при розірванні шлюбу позивачці прізвище, що було набуто у шлюбі – ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щербіна Д. С.