Справа № 1н-386/2008 р.

Категорія справи ч.2 ст.186 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            21 листопада 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., за участю прокурора Столяр Д.Є., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця міста Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкає за адресою : місто АДРЕСА_1, раніше судимого:

1. 20 червня 2007 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за частиною 2 статті 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, із застосуванням статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 вересня 2006 року вирок змінений і остаточно призначено покарання за частиною 2 статті 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, із застосуванням статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

2. 3 червня 2008 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 289 КК України із застосуванням вимог статей 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України,

ВСТАНОВИВ :

26 травня 2008 року близько 11.00 год. ОСОБА_2знаходячись у дворі будинку № 37 розташованому по вулиці Першотравневій в місці Кременчуці Полтавської області, діючи з прямим умислом, повторно, таємно викрав чуже майно - мобільний телефон «Нокія 6300», внаслідок чого потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди в розмірі 990,00 грн. З місця вчинення злочину підсудний зник.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України визнав частково, пояснивши, що 26 травня 2008 року він разом із неповнолітнім ОСОБА_4 знаходячись у дворі будинку № 37 розташованому по вулиці Першотравневій в місці Кременчуці Полтавської області побачили брудного, неохайно одягнутого, раніше незнайомого чоловіка, який спав за столом, поруч з ним на столі лежав мобільний телефон. Підсудний підійшов до нього та з метою оглянути зазначений вище телефон, взяв його в руки. Саме в той момент, як зазначає ОСОБА_2в нього виник умисел на заволодіння чужим майном, реалізуючі якій, він схопив телефон та нічого не повідомляючи ОСОБА_4 побіг до магазину, який знаходився неподалік. Побачивши там свого знайомого ОСОБА_5, показав йому викрадений телефон і майже в цей момент до них підійшли працівники міліції та запропонували останнім пройти до машини. Вину у вчиненні інкримінованого злочину визнає частково, оскільки майном заволодів таємно, наполягаючи на тому, що потерпілий спав і ніяких заходів, направлених на повернення телефону не вчиняв, вважає, що його дії слід кваліфікувати за статтею 185 КК України, як крадіжку чужого майна.

Суд, дослідивши та проаналізувавши докази, зібрані як про проведенні досудового слідства, так і подані в судовому засіданні, приходить до наступних висновків.

Допитаний в судовому засіданні у присутності вчителя, свідок ОСОБА_5 пояснив, що 26 травня 2008 року він разом із ОСОБА_2у дворі будинку № 37 розташованому по вулиці Першотравневій в місці Кременчуці Полтавської області побачили за столом неохайно одягнуто сплячого чоловіка, поруч з яким на столі лежав телефон. Підсудний підійшов до столу і взявши в руки телефон, ніяк не звертаючись до мене, побіг з ним до магазину-крамнички розташованому неподалік. Свідок кинувся за ним і наздогнавши ОСОБА_2 запропонував його повернути викрадене власнику, однак майже відразу до них підійшли працівники міліції та запропонували останнім пройти до машини.  Як зазначає свідок, чоловік до якого вони підійшли спав і після того, як ОСОБА_2побіг, викравши його телефон, ніяких дій, спрямованих на затримання останнього, він не вчиняв, оскільки продовжував спати.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що 25 травня 2008 року вони разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 зайшли в гості до Сови Артема, якій мешкав у квартирі № 1 секції № 25 будинку № 37 розташованого по вулиці Першотравневій в місці Кременчуці і запропонували останньому піти до гральних автоматів, на що той погодився. Раптово згадавши, що мати попросила його купити хліб, ОСОБА_4 раніше інших вийшов з під'їзду і пішов до магазину, якій знаходився у дворі зазначеного вище будинку. Майже через 5 хвилин до магазину забіг ОСОБА_2, а за ним ОСОБА_5, які і розповили йому про те, підсудний підійшов до сплячого чоловіка та викрав телефон, якій знаходився поруч з останнім на столі. ОСОБА_5 запропонував повернути телефон власнику, однак майже в цей час до них підійшли працівники міліції та запропонували останнім пройти до машини.

Допитаний при проведенні досудового слідства по справі потерпілий Горбачов І.П., показав. Що в 26 травня 2008 року він не пішов на роботу оскільки погано себе почував. Приблизно о 10.00 год. він випивши декілька кружок пива та невелику кількість горілки, зайшов у двір будинку № 37 розташованому по вулиці Першотравневій в місці Кременчуці Полтавської області. Сівши відпочити за стіл, він по мобільному телефону зателефонував своєму знайому і після цього поклав телефон на стіл, раптово до нього підійшли двоє хлопців і в цей момент, один з них схопив мій телефон та побіг, інший, нічого не розуміючи побіг за ним, як зазначає потерпілий, він став шукати кого-небудь з мобільним телефоном з метою зателефонувати і майже хвилин через п»ять до нього підійшли працівники міліції та спитали, що сталося. Коли потерпілий розповів про крадіжку телефону, останні запропонували йому підійти до автомобілю і подивитися на хлопців, в яких я відразу ж впізнав того, хто заволодів моїм телефоном (а.с. 23).

Судом неодноразово приймалися, передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, направлені на виклик та доставку потерпілого ОСОБА_3 до суду, однак останній в судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим суд вважає за можливе прийняте рішення по справі на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, окрім визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України його причетність до зазначеного вище злочину підтверджується всебічно, повно та об'єктивно дослідженими і перевіреними судом доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_3(а.с.4), ), протоколом огляду та вилучення від 26 травня 2006 року, з якого вбачається, що громадянин ОСОБА_2добровільно видав мобільний телефон «Нокія 6300» (а.с. 6), висновком фахівця-товарознавця № П-532 від 30 травня 2008 року згідно якого ринкова вартість мобільного телефону торгової марки «Нокія» модель «6300» з урахуванням зниження якості від зносу складає 990,00 грн.(а.с.14-15).

Приймаючи до уваги, покази підсудного, пояснення свідків та дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що в момент незаконного заволодіння майном потерпілого, умисел підсудного був направлений на таємне заволодіння майном останнього в зв*язку з чим кваліфікує його злочинні дії за частиною 2 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання підсудному ОСОБА_2 міри покарання суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочини відносяться до категорії злочину середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, не працює, за місцем проживання та навчання характеризується з негативного боку, згідно висновку лікувально контрольної комісії не потребує лікування від алкоголізму та наркоманії.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів йому має бути призначено достатнє та необхідне покарання у вигляді позбавленні волі із застосуванням вимог частини 4 статті 70 КК України.

Речовий доказ по справі-мобільний телефон-повернути потерпілому ОСОБА_3(а.с.16-17)

Керуючись статтями 232,234 КПК України , суд -

ЗАСУДИВ :

Сову Артема Вікторовича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

Відповідно до вимог частини 4 статті 70 КК України шляхом частково складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 3 червня 2008 року, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років. 

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2залишити попередню - тримання під вартою. Зарахувати ОСОБА_2в строк відбутого покарання термін відбування покарання за вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 3 червня 2008 року в період з 3 червня 2008 року по 20 листопада 2008 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення , а засудженому який перебуває під вартою  - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 

        Суддя :