Справа № 1-65/2008р.

             № 1-554/2007р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., за участю прокурора Рябих С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця міста Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого Крюківський вагонобудівний завод, мешкає за адресою : Полтавська область місто АДРЕСА_1, відповідно до вимог статті 89 КК України раніше не судимого:

за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 11 вересня 2007 року, приблизно 0 20.00 год. знаходячись біля будинку № 22 розташованого по вулиці Східній в місці Кременчуці Полтавської області відкрито викрав чуже майно - мобільний телефон «Нокія 6233», чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2матеріальної шкоди в розмірі 1121,40 грн.

Злочинні дії ОСОБА_1 органами досудового слідства були кваліфіковані за частиною 1 статті 186 КК України як відкрите викрадання чужого майна.

7 липня 2008 року постановою Крюківского районного суду міста Кременчука Полтавської області, за клопотанням прокурора, враховуючи неадекватну поведінку підсудного в судовому засіданні, було призначено судову психолого-психіатричну експертизу для визначення психічного стану підсудного. За висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи (акт № 747 від 3 жовтня 2008 року) ОСОБА_1 на даний час якими-небудь психічними захворюваннями або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства в формі легкої розумової відсталості з емоційно-вольовою нестійкістю (олігофренія в легкій ступені дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю).

Відповідно до вимог статті 22 КПК України прокурор та слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів  для всебічного , повного і об'єктивного дослідження обставин справи , виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують  обвинуваченого.

Як вбачається зі змісту акту № 747 від 3 жовтня 2008 року,  з 1991 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря -психіатра Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені ОСОБА_3з діагнозом олігофренія в легкій ступені дебільності, про що свідчить історія хвороби № 1009. Госпіталізація підсудного до психіатричного стаціонару була пов*язана з неадекватною, невпорядкованою поведінкою під час перебування в школі-інтернаті, де він був дратівливим, агресивним до оточуючих, часто тікав з місця навчання, був схильний до дрібних крадіжок. Саме з того часу більше 10 разів ОСОБА_1 також проходив обстеження в психіатричній лікарні і постійно встановлювався діагноз: олігофренія в легкій ступені дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 368 КПК України дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що слідчий при проведенні досудового слідства по справі формально підійшов до встановлення особи обвинуваченого, не звернувши уваги на його неадекватну поведінку при проведенні з ними слідчих дій, а також не з'ясував той факт, що останній майже весь час навчання проходив у допоміжних школах для дітей з затримкою психічного розвитку, що привело до неповноти та однобічності досудового слідства і є грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до вимог статей 21 КПК України особа, що провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя та суд повинні надати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та не вправі перекладати на нього обов*язок доведення своєї невинуватості у вчиненні злочину.

Пунктом 2 частини 1 статті 45 КПК України передбачено, що у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи  є обов'язковою.

Приймаючи до уваги висновки амбулаторної судово-психіатричної експертизи, викладені в акті № 747 від 3 жовтня 2008 року щодо психічного стану підсудного ОСОБА_1, поведінку останнього в судовому засіданні, суд вважає що при проведенні досудового слідства по справі було порушення право обвинуваченого на захист, що в подальшому позбавляє суд всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне й обґрунтоване рішення по справі.

Відповідно до вимог статті 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування із стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового розслідування не може бути усунута в судовому засіданні.

За викладених обставин, суд приходить до висновку що досудове слідство по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 186 КК України було проведено однобічно та неповно, з істотним порушенням чинного законодавства яке регламентує право на захист у передбачених законом випадках в зв'язку з чим зазначена вище кримінальна справа підлягає поверненню прокурору міста Кременчука для проведення додаткового розслідування.

Керуючись статями 45, 281 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 186 КК України повернути прокурору міста Кременчука Полтавської області для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1залишити попередню - тримання під вартою.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі семи діб з дня наступного після її оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення її копії.

Суддя :