ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                          № 336/8455/13-к

                                                                                          № 1-кп/336/525/13

25 листопада 2013 року                                                   м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

          головуючого судді Зарютіна П.В.,

          при секретарі Чернишовій І.В.,

          за участю прокурора Пічуєва С.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013080080000320 від 05.06.2013 року, з угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився 03.03.1994 року в м. Запоріжжя, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, навчається у ПТУ № 31, не одружений, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

- 28.10.2010 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч.3, ст. 289 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 02.11.2011 року мовно-достроково на невідбутий термін 6 місяців 21 день,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України звернувся прокурор з вищевказаним обвинувальним актом, з угодою про визнання винуватості.

ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 15.06.2013 року він, маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись біля домоволодіння за адресою: м. Запоріжжя, вул. І. Богуна, 69, незаконно збув ОСОБА_2 шляхом продажу за грошові кошти в сумі 150 гривень один паперовий згорток з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 456 від 18.06.2013 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (маріхуаною), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 1,4224 грама.

Крім того, 09.07.2013 року приблизно о 18-25 годині ОСОБА_1, маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись біля домоволодіння за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прудова, 2, незаконно збув ОСОБА_2 шляхом продажу за грошові кошти в сумі 130 гривень, один зіп-пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 538 від 11.07.2013 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (маріхуаною), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,3486 грама.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування і за епізодом від 15.06.2013 року, і за епізодом від 09.07.2013 року кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

До суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 30 вересня 2013 року, укладена між прокурором прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя Пічуєвим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1, згідно умов якої:

- підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вище зазначеному діянні;

- сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки.

Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Обставини, викладені в обвинувальному акті, не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні, судом колегіально або судом присяжних.

Визначення головуючого судді здійснено автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації кримінального провадження відповідно до ст. 35 КПК України.           Обставин, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь головуючого судді в кримінальному провадженні, не вбачається.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 просить затвердити угоду, в якій він беззастережно визнав себе винним у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Прокурор прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя також просить затвердити угоду про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_1, і розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, в скоєнні якого ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винним, згідно вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, судом визнається як обставина, яка пом'якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Ознайомившись із змістом угоди, перевіривши виконання вимог ст. ст. 472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, та не вбачає процесуальних перешкод для її затвердження, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиї права, свободи та інтереси, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання вини, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом.

Перед затвердженням угоди про визнання винуватості суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

За наявності вказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше хоча і судимий, проте щиро розкаявся, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому можливо та доцільно застосувати положення ст. 69 КК України, призначивши йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 307 КК України.

Обвинуваченому запобіжний захід не обирався. Під час судового розгляду клопотання про його обрання не надходило.

Оскільки дані про розмір витрат на залучення експертів, та виконану роботу експертів, що не є їх службовим обов’язком, відсутні, питання про процесуальні витрати судом не вирішується.

Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 470, 472, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 вересня 2013 року між прокурором прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя Пічуєвим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом двох року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ – канабіс (маріхуану), який переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

          Суддя                                                                                          П.В. Зарютін