05.11.2013

Справа № 127/15905/13-к

Провадження № 1-кп/127/574/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

при секретарі: Піскун О.О.,

за участю прокурора: Каменяра В.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010380000338 від 29.01.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.01.2013 перебував по місцю проживання ОСОБА_2 за адресою м. Вінниця, вул. Чехова, 29/8, де останній показав ОСОБА_1 належний йому ноутбук «Lenovo В570e», при цьому ОСОБА_1 повідомив, що програмне забезпечення на ноутбуку не ліцензійне і він може його активізувати, однак для цього йому необхідно взяти ноутбук на деякий час на що ОСОБА_2, будучи впевненим в добросовісних намірах ОСОБА_1, дав свою попередню згоду.

Після цього, ОСОБА_1 10.01.2013 близько 09.00 годин, перебуваючи в квартирі ОСОБА_2 за адресою м. Вінниця вул. Чехова. 29/ 8, в відсутності останнього, маючи умисел заволодіти шляхом обману та зловживанням довірою його майном, запропонував його сестрі ОСОБА_3 передати йому ноутбук ОСОБА_2 нібито на декілька днів для активації програмного забезпечення, маючи намір свою обіцянку не виконати, отриманий шляхом обману та зловживання довірою ноутбук «Lenovo В570e», не повертати, а привласнити і розпорядитись ним на свій власний розсуд.

ОСОБА_3 подзвонила брату ОСОБА_2 та повідомила про пропозицію ОСОБА_1, після чого ОСОБА_2 будучи введеним ОСОБА_1 в оману та впевненим в його добросовісних намірах, дозволив сестрі передати ОСОБА_1 своє майно, а саме: ноутбук «Lenovo В570e», з мереженим адаптером та сумкою, вартістю 3950 грн., оптичну мишку «defender», вартістю 103 гри.

ОСОБА_1 заволодівши шляхом обману та зловживання довірою майном ОСОБА_2В,, розпорядився ним на свій власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4053 грн.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

У судове засіданні потерпілий ОСОБА_2 не з’явився, хоча про час та місце розгляду кримінального провадження був неодноразово повідомлений завчасно та належним чином про, що свідчать рекомендаційні листи, які містяться у матеріалах кримінального провадження.

Прокурор Каменяр В.В. під час підготовчого судового засідання просив суд відмовити у затвердженні вищевказаної угоди, оскільки потерпілий по справі не одноразово не з’являється до суду, що позбавляє можливості переконатися у добровільності укладення вказаної угоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Суд вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 474 КПК України, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_2 неодноразово був повідомлений про необхідність явки у судове засідання для вирішення питання про затвердження угоди та у судове засідання він не з'явився, що позбавляє суд можливості з'ясувати у нього добровільність його позиції, та наслідки затвердження угоди.

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним та сторони не примирились, в зв'язку із чим відповідно до ч. 7 п. 4 ст. 474 КПК України у затвердженні угоди слід відмовити.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 314, 370, 372, 469, 471, 473, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В затвердженні угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України – відмовити.

Кримінальне провадження повернути прокурору м. Вінниці для продовження досудового розслідування.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Суддя: