ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.12.06 р. Справа № 39/51
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Стреліній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АларІТ Україна” Київської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автошляхбуд” м.Донецьк про: стягнення 25 885,98грн.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: Вигуляний І.В. – представник по дов.;
Від відповідача: Скригунов М.А. – юрисконсульт по дов.;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „АларІТ Україна” Київської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Автошляхбуд” м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 18 526,81грн., пені в сумі 7 299,18грн., 3% річних в сумі 59,99грн.
У ході розгляду спору позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги у зв’язку з частковим погашенням боргу відповідачем, просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 10 000грн., пеню в сумі 604,23грн., 3% річних в сумі 95,43грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №Д-19/08-02 від 18.08.05р., видаткову накладну, банківську виписку.
Відповідач позовні вимоги з урахуванням уточнення визнає.
Суд розглядає вимоги позивача в останній зменшеній сумі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
11.09.06р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „АларІТ Україна” Київської області, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Автошляхбуд” м.Донецьк, уклали договір №05/09н, який за своїм змістом та своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.
За умовами даного договору позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти та оплатити товар.
На виконання умов за цим договором позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною №РН-СФ2381 від 29.09.06р. на суму 77 053,62грн.
Відповідачем прийнято товар, що підтверджується означеною видатковою накладною та довіреністю ЯМЦ №379018 від 29.09.06р., підписаними сторонами без зауважень та заперечень та скріпленими печатками обох підприємств.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу товару за видатковою накладною №РН-СФ2381 від 29.09.06р. на суму 77 053,62грн., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до п.1.1 договору.
Згідно п.4 договору відповідач зобов”язався остаточно розрахуватись з позивачем за поставлений товар в день надходження товару на склад відповідача.
Відповідач у рахунок оплати товару 14.09.06р. перерахував позивачу 38 526,81грн., що підтверджено банківською випискою, а також 04.10.06р. - 20 000грн., що підтверджено платіжним дорученням №726.
Крім того, в день пред’явлення позову відповідач згідно банківської виписки від 08.11.06р. частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 8 526,81грн.
Таким чином, заборгованість відповідача на момент прийняття рішення склала 10 000грн.
Доказів оплати залишку боргу відповідач не представив, у зв’язку з чим суд робить висновок, що зобов’язання відповідача перед позивачем до теперішнього часу не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 10 000грн. по договору №05/09н від 11.09.06р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі пункту 8.4 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 232 ГК України позивачем нарахована пеня за період з січня по березень 2006 року в сумі 604,23грн.
Розглянувши представлений розрахунок суми пені, з огляду на наявність заборгованості по договору, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, прострочення відповідачем грошового зобов’язання також тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.
Однак позивач вимагає стягнення лише 3% річних без нарахування суми інфляції, що є його правом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних складають 95,43грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі ст.ст.525, 526, 614,625 та 655-697 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Задовольнити у повному обсязі позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АларІТ Україна” Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрошляхбуд” м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 10 000грн., пені в сумі 604,23грн., 3% річних в сумі 95,43грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрошляхбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АларІТ Україна” заборгованість в сумі 10 000грн., 3% річних в сумі 95,43грн., пеню в сумі 604,23грн., відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 107грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 48,77 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.