20.11.2013
Справа № 335/9432/13-к
1-кп/335/402/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2013 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В.
при секретарі Франчук Г.В.
з участю прокурора Білаш О.В.
потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українцю, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, інвалідом не є, зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. кв. 8; раніше судимому: 20.08.2007 року Орджонікідзевським р/с м. Запоріжжя, за ч.3 ст. 186, 70 ч.4, 71 КК України, вид покарання позбавлення волі на 4 роки 6 місяців; відбував покарання в Каменській ВК Запорізької області №101; звільнився 05.10.2011 року після відбуття покарання.
в скоєні злочинів, передбачених ст. 185 ч.2,3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
21.08.2013 року, приблизно о 8 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи повторно, знаходячись між четвертим та п’ятим поверхами, під’їзду №1 Буд.151 по пр..Леніна, шляхом перекушування тросу, таємно викрав велосипед «Аuthov Classic» вартістю 2000 грн. обладнаний багажником, вартістю 250 грн., насосом, вартістю 100 грн., велокомпьютером, вартістю 120 грн., вело сумкою, вартістю 250 грн., двома фарами, вартістю 50 грн. кожна, загальною вартістю 100 грн. та тросом вартістю 30 грн., який належить ОСОБА_3, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2850 грн.
28.08.2013 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин. ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись біля будинку №131-Б по пр. Леніна в м. Запоріжжя, переліз через паркан на охоронювану територію вказаного будинку, після чого, скориставшись тим, що його дії ніхто не бачить, таємно викрав велосипед моделі «GT Senser 20», вартістю 12 100 гривень, що належав ОСОБА_4. тим самим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 допитаний в суді, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 2,3 ст.185 КК України, винним у обвинуваченні визнав себе повністю, розкаявся, надав суду пояснення, що дійсно викрав два велосипеда, після чого зник з вказаними речами та продав їх, оскільки вкрай були потрібні гроші. Велосипед належний ОСОБА_4 він викрав біля будинку, при цьому переліз через паркан, а велосипед належний ОСОБА_3 викрав між двома поверхами у житловому будинку. Розкаюється у скоєному, просив суд суворо його не карати, зазначав, що бажає відшкодувати цивільний позов, став на шлях виправлення, проживає у цивільному шлюбі і його дружина вагітна, тому просив суд не позбавляти його волі.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд провадження у його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що у кінці літа у під’їзді він залишив велосипед, коли вранці вийшов на сходи, велосипеду вже не було. Повністю підтримав цивільний позов і просив його задовольнити, щодо призначеного покарання то вважає, що покарання повинно бути не суворим і без позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню по кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за епізодом від 21.08.2013 за ст. 185 ч. 2 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за епізодом від 28.08.2013 року за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням у сховище.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень , яке віднесено законом до категорії середньої тяжкості, особу винного, який працює не офіційно, не одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в Запорізькій психіатричній лікарні, зі слів обвинуваченого перебуває у цивільному шлюбі і його цивільна дружина вагітна, у Запорізькому наркологічному диспансері не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тяжких наслідків злочином не завдано, шкода частково відшкодована шляхом повернення майна ОСОБА_4 та обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, визнав свою провину, активно сприяв розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69 КК України суд не знаходить.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
У відповідності до п.п. 2, 3, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику застосування судами кримінального покарання» більш сурове покарання особам, скоївшим злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, у складі злочинних груп та менш сурове покарання може призначатися особам, які щиросердно розкаялись у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, при цьому враховується стадія здійснення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер та ступінь тяжкості наслідків, які настали.
Обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак вину у здійсненному правопорушенні визнав повністю та щиросердно розкаявся, за місцем мешкання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, мешкає у сім’ї, з його слів його цивільна дружина вагітна, має на меті протягом місяця відшкодувати цивільний позов, що визнається обставинами, що суттєво пом'якшують його покарання та у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства.
Беручи до уваги вищевикладене, а також думку прокурора який просив призначити покарання із застосуванням ст. ст. 75,76 ЦК України, думку потерпілого який просив не позбавляти обвинуваченого волі, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів та кількості епізодів, даних про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяження покарання суд прийшов до висновку про те, що ці дані в сукупності свідчать про те, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і приходить до переконання про застосування до підсудного правила ст. 75 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього зобов'язань передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання, як вважає суд, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
Цивільний позов ОСОБА_4 не заявлено. Враховуючи визнання цивільного позову ОСОБА_3 обвинуваченими, відповідно до ст. 129 КПК України, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки за змістом Закону України «Про судову експертизу» проведення вищевказаних експертиз є обов'язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.
Також суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід обраний Орджонікідзевським районним судом від 02.09.2013 року відносно ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, якого буде достатньо для забезпечення кримінального провадження та покласти на останнього обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним за ст. 185 ч.2,3 КК України і призначити покарання:
- За ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 (двох) років позбавлення волі.
- За ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_2 обрати у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком, якщо протягом 2 років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції,
- повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи,
- періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком суду законної сили змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч .5 ст.194 КПК України:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_2 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (05.08.1984 р, ІПН НОМЕР_1 мешкає: м. Запоріжжя вул. Перемоги 103. кв. 8) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає: м.Запоріжжя. пр..Леніна, 151 кв. 161) у відшкодування збитків 2850 грн.(дві тисячі вісімсот п’ятдесят грн.)
Речові докази: велосипед «GT Senser AS», переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4, повернути за належністю- Федорову М.В., мікрочастки та слід долоні руки, долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ю.В.Апаллонова