ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.12.06 р. Справа № 39/50
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання: Стреліній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: | Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” м.Донецьк |
до відповідача: | Будівельно-упроваджувального кооперативу „Комплекс-2” м.Донецьк |
про: | стягнення зайве сплачених коштів в сумі 2 220грн. |
За участю: |
Представників сторін: |
Від позивача: | Лісовой І.С.- | юрисконсульт | дов.№34-8/юр від 16.08.06р.; |
Від відповідача: | Савков А.М. - | голова; |
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Комунальне підприємство „Міжнародний аеропорт Донецьк” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Будівельно-упроваджувального кооперативу „Комплекс-2” м.Донецьк, про стягнення зайве сплачених коштів в сумі 2 220грн.
В обґрунтування вимог посилається на договір №94.8/123-04 від 24.05.04р., додаткову угоду до нього, договірну ціну, акт приймання виконаних підрядних робіт, довідку Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 11.05.06р.
В ході розгляду спору представник позивача визначив правову природу стягуваної суми як збитки.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилається на те, що роботи виконав в повному обсязі відповідно до умов договору, ціна та обсяги виконаних робіт з позивачем були узгоджені. Крім того, при виставленні рахунків він враховував 6% єдиного податку, хоча й сплачував його.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
24.05.04р. позивач, Комунальне підприємство „Міжнародний аеропорт Донецьк”, та відповідач, Будівельно-упроваджувальний кооператив „Комплекс-2” м.Донецьк, уклали договір №94.8/123-04, який за своїм змістом та правовою природою є договором підряду і підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України,
Згідно даного договору відповідач зобов’язався під свою відповідальність, своїми кадрами зі всіх формованих матеріалів, виконати ремонт м’якої кровлі на будівлях ТП-1, ТП-2, ССТ, ТиСТО, ТП-12 відповідно з кошторисом, а позивач, у свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити їх вартість в порядку, встановленому п.3.3 договору.
Пунктами 2.3 та 3.1 договору сторони визначили вартість підрядних робіт –41 273грн. з урахуванням ПДВ.
Крім того, додатковою угодою №1 від 28.06.04р. сторони змінювали обсяг робіт, які зобов’язався виконати відповідач, та їх вартість.
У відповідності з договірною ціною, підписаною представниками сторін без зауважень, та скріпленою печатками обох підприємств, відповідач повинен був виконати роботи на суму 41 273грн.
Взяті на себе зобов’язання по договору відповідач виконав, що підтверджено актом №1 приймання виконаних робіт за червень 2004 року на суму 21 222грн., підписаними представниками обох сторін без зауважень та заперечень.
У період з 14.04.06р. по 11.05.06р. Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк”, за результатами якої складена довідка від 11.05.06р.
З означеної довідки вбачається, що відповідач є платником єдиного податку за ставкою 6%, однак в порушення листа Держбуду України від 05.07.04р. №7/8-817 та п.3.3.10.1, п.3.3.10.2, п.4.2.1 ДБН .Д 1.1-1-2000 з доповненнями, в загально виробничих витратах зайво враховані обов’язкові виплати в бюджет у розмірі 39,42%, що складає 2 220грн.
Таким чином, посилаючись на довідку Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 11.05.06р., позивач просить суд стягнути з відповідача зайво сплачені кошти в сумі 2 220грн.
Означені посилання позивача суд вважає безпідставними, оскільки виходячи з принципу свободи Договору, передбаченого статтями 3 та 627 ЦК України, лише сторони вправі визначати умови Договору. Зміни та доповнення до Договору, за загальними правилами, вносяться лише за згоди обох сторін, тому суд не бере до уваги положення довідки Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 11.05.06р., оскільки зазначений документ не може встановлювати обов’язкових правил для сторін за господарсько-правовим Договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
За загальними правилами господарського процесу (стаття 33 ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується в першу чергу позивача, який має довести факти та обставини, на яких ґрунтується позов. Однак, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт зайве перерахованої відповідачу сумі 2 220грн. в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
Суд також не вправі сприймати заявлені вимоги як стягнення збитків у розмірі 2 220грн. Зокрема, приписами статей 22 ЦК України та 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки (у тому числі відшкодувати недоотримані доходи) суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками у цьому випадку розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Водночас, позивач не довів, що відповідач порушив договірне зобов’язання або встановлені правила господарської діяльності, відтак, у позивача відсутнє зобов’язання щодо відшкодування до державного бюджету збитків в розумінні статей 224-225 ГК України в сумі 2 220 грн., з огляду на що, у задоволенні позовних вимог слід відмовити через правову та доказову безпідставність.
Оцінивши в сукупності матеріали справи суд вважає, що позивач не довів факт зайве перерахованої суми 2 220грн., оскільки договірною ціною сторони визначили обсяг робіт, які повинен виконати відповідач на виконання умов договору №94.8/123-04 від 24.05.04р. а також їх вартість, акт приймання виконаних підрядних робіт представником позивача підписані без зауважень та заперечень, у зв’язку з чим у заявленому позові відмовляє за недоведеністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача .
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Донецьк” м.Донецьк до Будівельно-упроваджувального кооперативу „Комплекс-2” м.Донецьк про стягнення 2 220грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене (внесено подання прокурора) через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.
Надруковано у 3 примірниках:1 – позивачу
2 – відповідачу 3 – господарському суду Донецької області