ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.12.06 р. Справа № 39/55
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.
при секретарі судового засідання Стреліній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м.Макіївка
до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк
про: стягнення вартості вагової недостачі в сумі 566,62грн.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Ахметова Н.В. – по дов. №07-3568 від 26.12.05р.;
від відповідача: Філатов В.О. – юрисконсульт по дов. від 10.04.06р. №Н-01/873;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м.Макіївка, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк, про стягнення вартості вагової недостачі вугільного концентрату в сумі 566,62грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на залізничну накладну, комерційний акт, рахунок-фактуру, платіжне доручення, розрахунок.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що згідно п.”а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у випадку, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому відправником, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
18.07.06р. зі станції Байрак на станцію Ясинувата Донецької залізниці на адресу позивача за залізничною накладною №48326812 прибуло 3 вагони №67855270, №65806044, №66695123 з вугільним концентратом.
Вказаний вугільний концентрат позивачем був оплачений в повному обсязі платіжним дорученням №4285 від 18.07.06р. на суму 7 500 000грн. на підставі виставленого рахунку-фактури №29924 від 18.07.06р.
За даними залізничної накладної загальна маса вантажу складає 200500кг. (вагон №67855270 – 68900кг., вагон №65706044 – 64700кг., вагон №66695123– 66900кг.).
Під час приймання вантажу у вагоні №67855270 була виявлена недостача вугільного концентрату.
Відповідно до ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт” та ст. 129 Статуту залізниць України обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
У зв’язку з виявленою недостачею на станції Ясинувата 18.07.06р. були складені акт загальної форми №647 та комерційний акт № БН 684214/283, з якого вбачається, що при повторному перевантаженні вантажу на виправних перевірених 150тн. електронних вагах вантажоотримувача ЗАТ „Макіївкокс”, виявилось, що вага брутто – 88700кг., тара 21600кг., нетто 67100кг., що на 1800кг. менше, ніж вказано у залізничній накладній. Вантаж прибув у виправному вагоні, повантаження нижче бортів 300-500мм, ліворуч по ходу поїзду над 6-7 люками поглиблення 1000 х 800 х 500мм., течі вантажу немає.
Означений комерційний акт складений у відповідності з вимогами, пред’явленими до його складання Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.03р. №334, тому є певним засобом доказування.
У графі 2 залізничної накладної №48326812 станція Яснувата зробила відмітку про виявлену недостачу вантажу.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Вимоги ст. 12 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлюють, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Згідно п.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Такі ж саме положення законодавець закріпив і у статті 113 Статуту залізниць України.
Стаття 25 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачає, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження вантажу виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ч.2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку сума недостачі з урахуванням норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто складає 566,62грн. із розрахунку: 1111кг.(недостача з урахуванням норми природної втрати вантажу) х 435грн. (вартість 1 тони вугілля = ПДВ).
Факт недостачі вантажу – вугільного концентрату в сумі 566,62грн. підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, оскільки він не представив доказів, які б підтверджували те, що недостача вантажу виникла з незалежних від нього причин, тобто не довів у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст. ст. 909,920,924 ЦК України, ст. ст. 307,314 ГК України, ст. ст. 23,26 ЗУ „Про залізничний транспорт”, ст. ст. 113,114,129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Задовольнити у повному обсязі позов Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м.Макіївка до Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення недостачі вантажу вугільного концентрату в сумі 566,62грн.
Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” вартість недостачі в сумі 566,62коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.
Надруковано у 3 примірниках:
1 – позивачу
2 – відповідачу
3 – господарському суду Донецької області