ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 року Справа № 26/5005/14446/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В. , Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

арбітражний керуючий: Бразалук С.С. , посвідчення № НОМЕР_4 від 22.03.13;

від ТОВ "Оліагроторг": Бараненко А.О.. представник, довіреність б/н від 28.05.13;

від Державної Іпотечної Установи: Кривошей Є.В. представник, довіреність № 2933/15/1 від 23.07.13;

від ПАТ КБ "Приватбанк": Труфанова О.С. представник, довіреність № 1242-О від 24.04.13;

Інші учасники судового процесу для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Бразалук Світлани Сергіївни, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфест-консалтінг", м. Дніпропетровськ

до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011 (суддя Камша Н.М.) продовжено строк ліквідаційної процедури фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ до 23.03.2014 року; заява Державної іпотечної установи задоволена, усунено арбітражного керуючого Бразалук С.С. від виконання обов'язків ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_6; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Андросову В.Є., яку зобов'язано вчинити певні дії. ( а.с.4-7; т.5).

Ухвала суду вмотивована частиною 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та неналежним виконанням ліквідатором Бразалук С.С. своїх обов'язків в ліквідаційній процедурі боржника.

Не погодившись із вказаною ухвалою, арбітражний керуючий Бразалук С.С. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, посилаючись на те, що на зборах комітету кредиторів боржника від 13.09.2013 року було прийняте рішення про рекомендацію по подальшому проведенню процедури ліквідації ізичної особи-підприємця ОСОБА_6 ліквідатором арбітражним керуючим Бразалук С.С.

Також скаржник зазначає, що суд не прийняв до уваги вказане рішення комітету кредиторів, а прийняв самостійне рішення про заміну ліквідатора боржника, чим позбавив комітет кредиторів висловити свою думку з приводу арбітражного керуючого Андросової В.Є.

На теперішній час ліквідатором укладено договір з експертом з оціночної діяльності та Державною іпотечною установою на оцінку майна , що перебуває в заставі Державної іпотечної установи. Також укладено договір між експертом та ліквідатором боржника на оцінку майна, що перебуває в заставі.

Клопотання ліквідатора про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підписати договір на оцінку майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013 року відхилено.

Крім того, в апеляційній скарзі вказано, що скаржником, як ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, під час ліквідаційної процедури вжито всіх вичерпних заходів щодо виявлення, пошуку та повернення майна боржника.

Вимоги до третіх осіб про повернення дебіторської заборгованості ліквідатором не пред'являлися, у зв'язку з тим, що відсутня будь-яка інформація про дебіторів банкрута.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Андросова В.Є. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Бразалук Світлани Сергіївни, м.Дніпропетровськ, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне підприємство «Оліагроторг», м.Дніпропетровськ просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011 та прийняти нове рішення, за яким залишити ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 арбітражного керуючого Бразалук С.С.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна іпотечна установа, м.Київ просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Бразалук Світлани Сергіївни, м.Дніпропетровськ, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ також просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Бразалук Світлани Сергіївни, м.Дніпропетровськ, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011 залишити без змін.

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2013року ( а.с. 45; т.5) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013року ( погоджено з Вищим господарським судом України від 19.02.2013року № 01-17/315/384/13), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ порушено господарським судом Дніпропетровської області 28.10.2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфест-консалтинг", м. Дніпропетровськ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012року по справі № 26/5005/14446/2011 затверджено реєстр вимог кредиторів фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ з вимогами наступних кредиторів :

1. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" м. Київ, на суму 11 285 119, 69 грн., які підлягають включенню на суму 6 349 905, 23 грн. - 3 черга задоволення; 4 935 214, 46 грн. - 5 черга задоволення.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", м. Київ на суму 981 858, 94 грн. - 3 черга задоволення.

3. Державна іпотечна установа, м. Київ на суму 7 479 403, 59 грн. - 3 черга задоволення;

4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніфест - консалтінг", м. Дніпропетровськ на суму 353 736 грн. - 5 черга задоволення;

5. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії, м. Київ на суму 4554, 32 грн. - 5 черга задоволення.

6. Публічне акціонерне товариство КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ на суму 6 294 910, 15 грн. - 5 черга задоволення.

7. Приватного підприємства "Оліагроторг", м. Дніпропетровськ на суму 25 000 000 грн.- 5 черга задоволення;

8. Акціонерний комерційний банк "Трансбанк", м. Дніпропетровськ на суму 590 365, 11грн. - 5 черга задоволення.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 1 рік, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бразалук Світлану Сергіївну, м. Дніпропетровськ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2012 року строк ліквідаційної процедури продовжено до 17.06.2013 року, зобов'язано ліквідатора у цей строк подати на затвердження до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

У встановлений господарським судом строк звіт ліквідатором до суду не надано.

05.07.2013 року до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури на 6 місяців, розгляд якого ухвалою від 07.08.2013 року призначено у судовому засіданні 29.08.2013 року, зобов'язано комітет кредиторів розглянути на своєму засіданні питання щодо доцільності продовження строку ліквідаційної процедури та доцільності заміни ліквідатора.

Через неявку у судове засідання ліквідатора, неподання комітетом кредиторів для долучення до матеріалів справи протоколу засідання, на якому розглядалось питання доцільності продовження строку ліквідаційної процедури та доцільності заміни ліквідатора, судове засідання відкладено на 16.09.2013 року, зобов'язано ліквідатора банкрута подати для долучення до матеріалів справи про банкрутство детальний звіт про хід здійснення ліквідаційної процедури по даній справі, інвентаризаційні відомостей щодо ліквідаційної маси банкрута, дані про оцінку об'єктів ліквідаційної маси та їх продаж. Цією ж ухвалою суд повторно зобов'язав комітет кредиторів виконати ухвалу господарського суду від 07.08.2013 року. Крім того, комітету кредиторів, окремим кредиторам запропоновано подати письмові пропозиції по кандидатурі ліквідатора банкрута.

У судове засідання 16.09.2013 року ліквідатор, витребуваних ухвалою від 29.08.2013 року документів, не подала.

Комітет кредиторів на засіданні 13.09.2013 року прийняв рішення про доцільність продовження строку ліквідаційної процедури на 6 місяців та недоцільність заміни ліквідатора Бразалук С.С.

На необхідності заміни ліквідатора у судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області 16.09.2013 року, наголошували представники кредиторів - Державної іпотечної установи, Приватного акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" та Акціонерного комерційного банку "Трансбанк".

16.09.2013 року від Державної іпотечної установи надійшла заява про заміну ліквідатора, яку суд призначив до розгляду у судовому засіданні 23.09.2013 року, зобов'язавши ліквідатора подати відзив на заяву.

Ухвалою від 16.09.2013 року строк ліквідаційної процедури продовжено до 23.09.2013 року, судове засідання призначено на 23.09.2013 року, повторно зобов'язано ліквідатора виконати вимоги, викладені в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2013 року, подати витребувані господарським судом документи; подати відзив на заяву Державної іпотечної установи.

19.09.2013 року ліквідатором подано звіт про хід здійснення ліквідаційної процедури банкрута.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження щодо прийняття до свого відання майна боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію майна банкрута згідно із законодавством; формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, основним завданням ліквідатора в ході здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі і процедури банкрутства фізичної особи-підприємця, є вжиття заходів, спрямованих на формування ліквідаційної маси, кошти від реалізації якої повинні направлятись на задоволення вимог кредиторів.

Для виявлення об'єктів ліквідаційної маси ліквідатор мала звернутись до державних органів, що реєструють право власності на об'єкти нерухомого майна, транспортні засоби, земельні ділянки тощо. Для виявлення розрахункових рахунків відповідний запит мав бути скерований до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації боржника.

Між тим, із доданих до звіту ліквідатора документів вбачається, що ліквідатор лише через 5 місяців після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури- 10.05.2012 року направила запит до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про надання інформації щодо зареєстрованих за банкрутом об'єктів нерухомості, однак відповіді на цей запит до цього часу не отримала. Доказів щодо направлення повторних запитів до МБТІ суду не подано.

Також суду не надано і доказів звернення ліквідатором із запитом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно банкрута.

10.05.2012 року ліквідатором також направлено запит до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська відносно відкритих боржником рахунків в банках. Однак відповідь на запит ліквідатору також не надійшла, доказів щодо направлення повторних запитів до податкового органу ліквідатором не подано. Зважаючи на це, і на даний час, після спливу 1 року та 9 місяців з часу визнання боржника банкрутом, у ліквідатора відсутня інформація щодо наявності грошових коштів на рахунках боржника.

Згідно пункту 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

При перегляді справи по апеляційній скарзі встановлено, що ліквідатором не відкривався єдиний рахунок боржника, але з Довідки від 11.10.2013 року № 9409/6/04-64-18-4 Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, наданої на запит арбітражного керуючого Андросової В.Є., вбачається, що фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ в процедурі банкрутства у ПАТ АКБ «Київ» 17.06.2013 року відкрито рахунок НОМЕР_1, а крім того і не закриті раніше відкриті рахунки в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_2 ( том 5, а.с.106).

Тобто, ліквідатором не виключена можливість здійснення боржником підприємницької діяльності і знаходження грошових коштів Фізчної особи- підприємця ОСОБА_6 на відкритому на сьогоднішній день рахунку, в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_2. Запит ліквідатора до АТ «ОТП Банк» в матеріалах справи відсутній.

Ще 27.01.2012 року ліквідатор направила до відділу Держкомзему в Новомосковському районі запит щодо реєстрації за банкрутом прав власності на земельні ділянки в цьому районі, оскільки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться записи про заборону на відчуження 14 земельних ділянок, які перебувають у власності банкрута та передані в заставу АКБ СР "Укрсоцбанк". Відповідь на запит на протязі півтора роки ліквідатором не отримана.

В наданому до матеріалів справи арбітражним керуючим Андросовою В.Є. листі Управління держземконагенства у Новомосковському районі, Дніпропетровської області № 3719/01-06 від 31.10.2013 року ( том 5 а.с. 144 ) значиться, що за ОСОБА_6 перебувають під арештом ( ліквідатор Бразалук С.С.) 26-ть земельних ділянок, з яких: з НОМЕР_5 по НОМЕР_6 знаходяться у заставі кредитора боржника -ПАТ «Укрсоцбанк»; з НОМЕР_7 по НОМЕР_8 відсутні в інвентаризаційній відомості боржника від 19.09.2013року ( том 4 , а.с.241-245).

Доводи скаржника про те, що наявність у ОСОБА_6 26-ти земельних ділянок нічим, крім вказаним листом не підтверджено, до уваги судом не приймаються, оскільки саме на ліквідатора покладається обов'язок виявити все належне банкруту майно, і у даному випадку надати суду докази своїх заперечень відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина - підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров»ю громадян.

Як пояснила в судовому засіданні ліквідатор Бразалук С.С., в ліквідаційній процедурі виконавчою службою через торгуючі підприємства реалізовано майно боржника: квартира АДРЕСА_2 та квартира по вулиці АДРЕСА_3

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2013року ліквідатор зобов'язувався надати Акт приймання-передачі документів, печатки боржника. Вказані докази ні суду першої інстанції , ні апеляційної інстанції не надані.

Крім того, ліквідатором не встановлено, яким чином використовувалось майно банкрута в підприємницькій діяльності, чи були передані квартири в оренду фізичним та юридичним особам, куди надходили кошти від оренди майна і як вони використовувались та використовуються на даний час; чи використовуються будь-якими особами на цей час земельні ділянки.

До звіту також не додано доказів, які б підтверджували наявність іншого майна у банкрута, зокрема, майна за місцем його проживання, виявлення майна, що є спільною сумісною власністю тощо; не додано витягу з Державного реєстру правочинів для аналізу законності відчуження майна за 1 рік до порушення провадження у справі про банкрутство.

Лише після неодноразових вимог суду ліквідатором складено Інвентаризаційну відомість щодо майна банкрута станом на 19.09.2013 року ( том 4 а.с. 241-245), в той час коли вона за вимогами пункту 1 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинна бути складена до початку продажу майна.

Крім того, інвентаризаційна відомість від 19.09.2013 року не містить даних про наявність чи відсутність майна, його вартість, тощо.

Як вбачається з інвентаризаційної відомості, все виявлене майно боржника знаходиться під забороною, тоді коли за вимогами абзацу 7 пункту 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Статтею 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно до Протоколу № 3 зборів комітету кредиторів від 21.12.2012року ( том 3, а.с.81) були прийняті рішення:

1. Обрати суб»єктом оціночної діяльності - суб»єкта господарювання для здійснення оцінки майна банкрута ОСОБА_7

2. По другому питанню про визначення строків та черговості виконання робіт, розміру та порядку оплати робіт з оцінки майна, банкрута, вирішено погодити строк оцінки рухомого та нерухомого майна, крім земельних ділянок до 21.01.2013 року, строк оцінки земельних ділянок погодити до 21.03.2013 року.

25.12.2012року між суб»єктом оціночній діяльності ОСОБА_7 та ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - Бразалук С.С. укладено договір № 02-9/12 на проведення оцінки майна для реалізації в процедурі ліквідації, пунктом 2.1 встановлений строк оцінки - не пізніше 21.02.2013 року.

Зазначений строк узгоджено з оцінювачем і по договорам від 12.12.2012 року ( том 4 , а.с.14-15).

Роботи по оцінці майна виконані тільки 08.04.2013року ( том 4, а.с.27).

Несвоєчасне виконання оцінювачем умов договорів по оцінці майна банкрута призвело до затягування продажу майна.

Доводи скаржника про відмову укладання заставодержателями трьохсторонніх договорів оцінки до уваги не приймаються , оскільки ліквідатор не був позбавлений права провести оцінку майна на підставі статті 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 1 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

При перегляді справи по апеляційній скарзі до Пояснень ліквідатором Бразалук С.С. наданий протокол №2 комітету кредиторів від 03.10.2012року ( том 6, а.с.66-69 ) відповідно до якого по п»ятому питанню порядку денного прийнято рішення проводити реалізацію належного на праві власності боржнику майна шляхом проведення прилюдних торгів з укладанням договорів на реалізацію майна між ліквідатором та торгуючою організацією.

Слід зауважити, що, укладаючи Договір доручення від 15.01.2013 року з Товарною біржею «Базис» по продажу двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 та автомобіля TOYOTA CAMRV, 2006 року випуску, ліквідатором на це майно не скасовані заборони щодо його відчуження та майно не оцінено ( том 4 а.с.24).

Ліквідатор отримав звіт про оцінку двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 тільки 08.04.2013 року про що свідчить Акт приймання-передачі звіту про оцінку ( том 4, а.с. 27-28).

Крім того, вказаний договір не містить суттєвих умов, передбачених главою 68 Цивільного кодексу України, для даного договору, а саме, як зазначалось вище, не визначена вартість, за якою повинно бути реалізоване майно боржника, та розмір оплати повіреного за реалізацію майна.

Згідно з пунктом 1.4 Договору доручення від 15 січня 2013 року, ліквідатор Бразалук С.С. гарантувала , що майно, яке є предметом цього договору, на момент його укладання не заставне, та не знаходиться під забороною ( арештом).

Однак, як зазначалось вище, з майна боржника, яке було виставлене на торги, ліквідатором не знята заборона на відчуження. До господарського суду ліквідатор з відповідною заявою не звертався.

Протокол № 2 комітету кредиторів від 03.10.2013 року ( том 6, а.с.66-69) містить відомості про виявлені головним управлінням юстиції по Дніпропетровській області порушення арбітражним керуючим Бразалук С.С. абзацу 2 пункту 4.2, абзацу 2 пункту 4.9 розділу VI Ліцензійних умов, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2011 року № 1196/19934 та абзацу 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" по збереженню майна.

На час винесення оскаржуваної ухвали ліквідатором майно боржника не реалізоване, жодні кредиторські вимоги не задоволені.

Доводи скаржника про те, що відповідальність за недодержання вимог чинного законодавства при проведенні торгів, недодержання строків реалізації майна боржника повинна бути покладена на Товарну біржу «Базис» до уваги не приймаються, оскільки торгуючу організацію визначала ліквідатор, а відповідальність за проведення ліквідаційної процедури чинним законодавством покладається тільки на ліквідатора.

Згідно до пункту 2 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 9 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов»язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов»язків про, що господарський суд виносить ухвалу.

Отже, положення частини 9 статті 3-1 Закону дозволяють суду використати механізм "відсторонення" арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків у випадку встановлення невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків незалежно від прийняття рішення з цього приводу комітетом кредиторів боржника або окремих кредиторів.

Право вирішення питання про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута , а також про продовження повноважень ліквідатора належить виключно суду. Реалізуючи це право, господарський суд відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об»єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом.

З огляду на викладене, і те, що ліквідаційна процедура триває понад півтора роки, жоден об»єкт із ліквідаційної маси до цього часу не реалізований, кредиторські вимоги до боржника у сумі 51636211,8 грн., ліквідатором не погашені кредиторам навіть частково, ліквідатором не вжито вичерпних заходів щодо формування ліквідаційної маси, не отримана документація від банкрута для аналізу його підприємницької діяльності, не вжиті всі заходи по оцінці майна та охороні всього майна банкрута, в тому числі і земельних ділянок, не знята заборона на відчуження майна перед продажем , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ліквідатор банкрута Бразалук С.С. неналежним чином виконує свої повноваження , передбачені статтями 31, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і у зв»язку з чим була задоволена заява Державної іпотечної установи про припинення повноважень ліквідатора Бразалук С.С.

Щодо призначення ліквідатором боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 арбітражного керуючого Андросової В.Є. слід зауважити наступне.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області неодноразово розгляд справи відкладався, ліквідатор Бразалук С.С. зобов»язувалася надати звіт ліквідатора, а комітет та кредитори надати нову кандидатуру ліквідатора.

Комітет кредиторів вирішив підтримати кандидатуру арбітражного керуючого Бразалук С.С., в той час кредитори не надали жодної кандидатури арбітражного керуючого на посаду ліквідатора боржника.

29.08.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 29.08.2013 року № 01-1116 про участь як ліквідатора у справі № 26/5005/14446/2011 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ звернулась арбітражний керуючий Андросова В.Є.

Згідно до частин 1,9 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, арбітражний керуючий Андросова В.Є., має вищу освіту; ліцензію арбітражного керуючого, отриману 02.02.2001року; свідоцтво арбітражного керуючого НОМЕР_3 від 04.07.2013 року; договір № 001/053/00697 від 05.09.2013 року добровільного страхування відповідальності професійної діяльності арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) перед третіми особами. За весь час дії ліцензії і до цього часу арбітражний керуючий Андросова В.Є. виконувала обов'язки розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство більш ніж на 170 підприємствах, частина яких наведена у Резюме, доданого до справи ( том 5 а.с. 153 ).

В заяві від 29.08.2013року № 01-1116 арбітражний керуючий Андросова В.Є. зазначила, що не є заінтересованою особою у цій справі; не здійснювала раніше управління боржником; не є особою, яка нездатна виконувати обов»язки арбітражного керуючого за станом здоров»я; не є особою, якій заборонено здійснювати діяльність арбітражного керуючого, або займати керівні посади; не має судимості.

Доводи скаржника про безпідставне відхилення судом першої інстанції Протоколу зборів комітету кредиторів №13/09 від 13.09.2013року ( том 5, а.с.163-164), який підтверджує прийняття рішення комітетом кредиторів про продовження повноважень ліквідатора боржника арбітражного керуючого Бразалук С.С. до уваги не приймаються, оскільки вказане рішення фактично прийняте одноособово Приватним підприємством «Оліагроторг», який має більше голосів, чим всі кредитори боржника разом, без врахування результатів здійснення заходів ліквідаційної процедури і часу її проведення.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим відхилення судом першої інстанції клопотання комітету кредиторів, поданим за результатами зборів комітету кредиторів, (Протокол №13/09 від 13.09.2013 року) про продовження повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Бразалук С.С. ( том 5 , а.с.163-164), і призначення ліквідатором по справі № 26/5005/14446/2011 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ арбітражного керуючого Андросової В.Є., кандидатура якої відповідає вимогам статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наведена правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 13.08.2013 року по справі № 914/106/13, від 31.10.2013року № 15/186-б.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області.

Підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року по справі № 904/7634/13, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі арбітражного керуючого Бразалук Світлани Сергіївни, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011 покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Бразалук Світлани Сергіївни, м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2013 року по справі № 26/5005/14446/2011 - залишити без змін.

Матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 25.11.2013року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.М.Виноградник

Суддя О.В.Джихур