Справа №784/4398/13 18.11.2013 18.11.2013 18.11.2013
Провадження №22-ц/784/3469/13
Суддя суду першої інстанції Сухаревич З.М.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.
Ухвала
Іменем України
18 листопада 2013 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Шолох З.Л.,
суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання Орельською Н.М.,
за участі: представника позивача Филиппової Т.М.,
відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5,
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 04 квітня 2013 року, ухваленого за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 18 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра»), правонаступником якого ПАТ КБ «Надра», і ОСОБА_4 було укладено договір «Автопакет» №08/04/2008/840К-1049, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 20 465 доларів США 00 центів, зі сплатою 9.4 % відсотків річних, строком до 17 квітня 2015 року включно.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вищевказаним договором, ОСОБА_5 взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком за невиконання позичальником умов кредитного договору в повному обсязі, включаючи сплату останнім основного боргу, відсотків і неустойки.
Посилаючись на те, що банк належним чином виконав свої зобов'язання, а ОСОБА_4 свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 14 травня 2012 року утворилася заборгованість на загальну суму 17 565 доларів США 40 центів, що еквівалентно 140 347 грн. 56 коп., позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку вказану заборгованість за кредитним договором та судовий збір в розмірі 403 грн. 47 коп.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 04 квітня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь банку заборгованість по кредитному договору в розмірі 13 025 доларів США 49 центів, що в гривневому еквіваленті складає 104 073 грн. 67 коп. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафу за порушення умов кредитного договору відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» вказує на невідповідність висновків суду вимогам закону і умовам договору й просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з норм ст. 613 ЦК України та вважав, що має місце прострочення кредитора.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За правилам ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Відповідно до вимог ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Окрім того, за правилами ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст. 554 ЦК України).
Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.
Відповідно до ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За правилами ч.1 ст.613 ЦК України у тому разі, якщо кредитор відмовляється прийняти належне виконання зобов'язання, запропоноване боржником або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (ч.4 ст.613 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», і ОСОБА_4, як позичальником, та ОСОБА_5, як поручителями, укладено у простій письмовій формі договір «Автопакет» за №08/04/2008/840 К-1049, за яким позичальнику надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в сумі 20 465 доларів США 00 центів на придбання автотранспортного засобу, зі сплатою 9.4 % відсотків річних, строком до 17 квітня 2015 року, а поручитель ОСОБА_5 взяла на себе обов'язок нести солідарну відповідальність за належне виконання позичальником умов договору.
Крім того, розділом 3 вищевказаного договору передбачено передачу в заставу автотранспортного засобу - автомобіля марки SUZUKI Grand Vitara, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого МРЕВ при УДАІ УМВС України в Миколаївській області 18 квітня 2008 року (а.с.5-8).
02 лютого 2009 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору «Автопакет» №08/04/2008/840К-1049 від 18 квітня 2008 року, відповідно до якої узгодили, що щомісячна сума мінімального платежу складає 254 доларів США 19 центів та кінцевий термін погашення кредиту за договором становить 17 квітня 2018 року (а.с.9).
В листопаді 2010 року банком запропоновано ОСОБА_4 підписати додаткову угоду, якою пільгова відсоткова ставка підлягала збільшенню з 9.4 % річних до 14.4 % річних, тобто до розміру, встановленому тарифами банку по відповідному банківському продукту, що дії на дату звільнення позичальника, оскільки трудові відносини між сторонами були припиненні (а.с.89).
Позичальник відмовився від підписання додаткової угоди та 05 листопада 2010 року, відповідно до умов п.п.4.4.1. п.4 кредитного договору, здійснив дії щодо дострокового погашення кредитного зобов'язання.
Окрім того, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 неодноразово зверталися до банку з письмовими заявами про зняття коштів з їх рахунків з метою оплати кредитних зобов'язань за вищевказаним кредитним договором або списання у безготівковому порядку грошових коштів з їх депозитних рахунків, які знаходяться у цьому ж банку (а.с.63, 64,73, 74, 87-88).
Так, на депозитному рахунку №НОМЕР_2 ОСОБА_4 та на депозитному рахунку №НОМЕР_3 ОСОБА_5 знаходилось по 130 000 грн. на кожному рахунку, без врахування процентної ставки по вкладам.
На вказані звернення банк кошти з рахунку не видавав та безготівковий перерахунок коштів не проводив, посилаючись на запровадження мораторію і введення Тимчасової адміністрації та встановлення в зв'язку з цим лімітів на зняття готівки з поточних рахунків.
Та лише 27 жовтня 2010 року в порядку задоволення попередньої заяви поручителя ОСОБА_5, з її поточного рахунку НОМЕР_4 були перераховані кошти в сумі 8 113 доларів США 86 центів, що еквівалентно 64 748 грн. 60 коп., та які скореговані на погашення основної суми кредиту в розмірі 5 139 доларів США 88 центів, процентів за користування кредитними коштами в сумі 2 310 доларів США 20 центів, пені - 459 доларів США 13 центів та штрафу - 204 доларів США 65 центів (а.с.75).
05 листопада 2010 року ОСОБА_4 отримав з рахунку НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 71 398 грн. 74 коп., здійснив валютно-обмінну операцію та по квитанції за №4128 від 05 листопада 2010 року вніс в касу банку 8 934 доларів США для дострокового погашення кредитного зобов'язання за договором «Автопакет» №08/04/2008/840 К-1049 від 18 квітня 2008 року (а.с.77-78).
Отримавши кошти, в цей же день кредитор повернув їх позичальнику на картковий рахунок останнього, який відкритий у цьому ж банку. Вищезазначені обставини сторонами не оспорювалися.
В наслідок чого, станом на 14 травня 2012 року банк нарахував заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 17 565 доларів США 40 центів, що еквівалентно 140 347 грн. 56 коп., з яких:
- 13 025 доларів США 49 центів, що еквівалентно 104 073 грн. 67 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту;
- 2 044 долара США 98 центів, що еквівалентно 16 339 грн. 39 коп. - заборгованість за процентами користування кредитними коштами;
- 448 доларів США 43 центів, що еквівалентно 3 582 грн. 96 коп. - пеня;
- 2 046 доларів США 50 центів, що еквівалентно 16 351 грн. 54 коп. - штраф за порушення умов кредитного договору (а.с.10 -16).
Отже з врахуванням встановлених обставин та вимог ст.613 ЦК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, позичальник та поручитель не мали можливості виконати умови кредитного договору з вини банку, який без поважних причин, відмовився прийняти належне виконання запропоноване ними, тому вірно застосував до спірних правовідносин норми ст.613 ЦК України.
Посилання представника позивача на те, що відмова ОСОБА_4 підписати додаткову угоду до кредитного договору щодо збільшення процентної ставки, давала підстави не приймати від позичальника належне виконання кредитних зобов'язань є безпідставними, оскільки останнє не узгоджується з умовами кредитного договору та положеннями ст.ст.509,526,531 ЦК України.
За такого, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування або зміни рішення районного суду та ухвалення нового колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - відхилити, а рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 04 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий Судді: