Справа № 2/782-2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2008 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Рудавін Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кросівщинської селищної ради, зацікавлена особа: Управління земельних ресурсів Сумського району про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним, визнання права власності на земельну ділянку та самочинне будівництво, -
ВСТАНОВИВ :
В серпні місяці 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка розміром 0,123 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства. Восени 2006 року між позивачем і відповідачем відбулася домовленість про купівлю-продаж земельної ділянки, при цьому відповідач змінить цільове призначення з тим. щоб позивач використав земельну ділянку для будівництва жилого будинку і у листопаді місяці 2006 року відповідач передав у власність позивачу зазначену вище земельну ділянку, а останній сплатив йому її вартість згідно домовленості. Після цього позивач приступив до будівництва на земельній ділянці, а відповідач займався питаннями зміни цільового призначення фактично проданої ним земельної ділянки. В даний час позивач не може нотаріально посвідчити договір купівлі - продажу земельної ділянки, оскільки, на земельній ділянці є самочинне будівництво, а нотаріусу необхідно надати довідку сільської ради про те, що земельна ділянка вільна від забудови, а тому позивач просить визнати дійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки між ним та ОСОБА_2 від 22 листопада 2006 року та вижзнати за ним право власності на зазначену вище земельну ділянку та самочинно збудовані ним на цій ділянці житловий будинок та гараж.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Відповідач з позовом згоден, пояснивши, що він отримав всі необхідні узгодження з приводу зміни цільового використання фактично проданої ним земельної ділянки і лише через відсутність одного підпису службової особи Сумського обласного головного управління земельних ресурсів, яка а той час була у відпустці, а потім звільнилася, він не довів цього питання до кінця.
Представник Косівщинської сільської ради в останнє судове засідання не з'явився, в попередньому судовому засіданні позов не визнавав посилаючись на те, що спірна земельна ділянка не приведена у відповідність з її цільовим призначенням, а також на те, що при купівлі-продажу землі на сплачені збори та податки.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може грунтуватися на припущеннях.
В суді встановлено, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 20 січня 2006 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка розміром 0,1123 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Восени 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулася домовленість, згідно з якою ОСОБА_2 продав позивачу належну йому земельну ділянку, яка необхідна останньому для будівництва житлового будинку та господарських будівель, а відповідач проведе роботу по зміні цільового призначення цієї земельної ділянки. По цій причині в нотаріальній конторі в той час договір не посвідчувався, але фактично купівля-продаж земельної ділянки відбулася 22 листопада 2006 року, коли відповідач передав позивачу земельну ділянку у власність, отримавши від нього вартість земельної ділянки, при цьому сторони написали письмовий договір купівлі-продажу в присутності двох свідків.
Після цього позивач на купленій земельній ділянці розпочав будівництво житлового будинку, а відповідач ОСОБА_2 у чисельних інстанціях став вирішувати питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка юридично ще рахувалася за ним, а фактично використовувалася позивачем.
На даний час нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки неможливо, оскільки, на земельній ділянці мається самочинне будівництво, а нотаріусу необхідно надати довідку сільської ради про те, що земельна ділянка вільна від забудови, що отримати неможливо не можливо і змушує позивача звертатися до суду для розв'язання виниклої проблеми.
Як вбачається з наданих відповідачем ОСОБА_2 документів, останній, з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки отримав дозвіл в усіх необхідних інстанціях і лише з формальних причин він не довів цього питання до остаточного вирішення.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, але у разі коли сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, при цьому наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як встановлено в суді сторони домовилися з усіх істотних умов договору купівлі-продажу і відбулося його повне виконання обома сторонами, а тому маються всі підстави визнати його дійсним.
Згідно ст. 376 ч.1 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, але відповідно частини 5 цього закону на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно довідки відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Сумської РДА самовільно зведені на земельній ділянці будівлі, будинок та гараж відповідають вимогам ДБН, визнання права власності на них можливе за умови відсутності претензій з боку сусіда Скварча.
На це вказує і служба державного пожежного нагляду, зазначаючи, що самовільні будівлі не суперечать вимогам пожежної безпеки.
Як вбачається з розписки ОСОБА_3, він не заперечує проти узаконення самовільно збудованих позивачем споруд на суміжній з ним земельній ділянці.
Таким чином, суд вважає, що маються підстави для визнання за позивачем права власності і на самовільно збудовані ним будинок та гараж на купленій ним земельній ділянці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 375, 376, 203, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 22 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку розміром 0,1123 га, яка розташована в АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 право власності за зазначену вище земельну ділянку.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок та гараж на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Б.М.Клочко.