АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 626/2650/13-п Суддя 1 інстанції: Дудченко В.О.

Провадження: 33/790/740/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УкраЇнИ

20 листопада 2013 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційний суд Харківської області Яковлева В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Красноградського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2013 року про притягнення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2013 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на 10 (десять) років з оплатним вилученням транспортного засобу, а саме автомобіля АЗЛК-21412 номерний знак НОМЕР_2, яким він керував. (Судовий матеріал а.с. 13-14 ).

Як вказано в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_2 після того як двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушень передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, 28.09.2013 року о 02 годині 00 хвилин на автошляху с. Наталине- с. Попівка Красноградського району Харківської області керував автомобілем АЗЛК-21412 номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим порушив п. 2.5, 2.9а Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з рішенням районного суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову Красноградського районного суду в частині призначеного стягнення, а саме вилучення АЗЛК-21412 номерний знак НОМЕР_2. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що не заперечує факту вчинення ним даного правопорушення та усвідомлює, що повинен понести покарання. Однак вважає, що суд при накладенні на нього адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, а саме автомобіля АЗЛК-21412 номерний знак НОМЕР_2, допустив неповноту при з'ясуванні фактичних обставин адміністративного правопорушення, та безпідставно застосував стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу. Посилається на те, що він не є власником автомобіля АЗЛК-21412 номерний знак НОМЕР_2, а відповідно в разі вилучення автомобіля будуть порушенні вимоги Закону України «Про власність», а саме порушено право власності ОСОБА_6 на даний автомобіль, який і є безпосередньо власником транспортного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Справа про адміністративне правопорушення відповідно до ОСОБА_2 розглянута суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, фактичні обставини правопорушення не оскаржуються апелянтом.

З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В ході розгляду вищевказаної справи, судом апеляційної інстанції було з'ясовано, що автомобіль АЗЛК-21412 номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2, є власністю ОСОБА_6.

Так, з метою недопущення повторного керування правопорушником транспортним засобом та для запобігання настання більш тяжких наслідків від порушень Правил дорожнього руху України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе оплатне вилучення транспорту, в такому випадку, у особи, яка безпосередньо ним не керувала, але не забезпечила використання автомобіля з дотриманням Правил дорожнього руху особою, кому вона це право довірила.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції, правильно наклав на ОСОБА_2, адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Дослідивши всі обставини та характер скоєного правопорушення, яке є грубим порушенням ПДР України, що свідчить про явно зневажливе ставлення правопорушника до правил користування спеціальним правом та особу правопорушника, суд першої інстанції визначаючи вид та розмір стягнення, враховуючи майновий стан правопорушника ОСОБА_2, правомірно застосував адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 10 (десять) років з оплатним вилученням транспортного засобу, а саме автомобіля АЗЛК-21412 номерний знак НОМЕР_2, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень, як правопорушником, так іншими учасниками дорожнього руху.

Факт наявності або відсутності у ОСОБА_2 права керування транспортними засобами підлягає встановленню під час виконання постанови суду.

За таких обставин, приходжу до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не вбачається.

З урухуванням наведеного, керуючись ст.294 КУпАП.

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Красноградського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на 10 (десять) років з оплатним вилученням транспортного засобу, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області В.С. Яковлева