ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 листопада 2013 рокуСправа №827/2521/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі - Плаксіній О.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму від 01.02.1997;
представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 187 від 31.01.13, Академія Військово-Морських Сил ім. П.С. Нахімова;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Академії Військово-Морських Сил ім. П.С. Нахімова про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом Академії Військово-Морських Сил ім. П.С. Нахімова про стягнення компенсації за належне речове майно у розмірі 7 659 гривень 94 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач під час проходження військової служби не був забезпечений речовим майном та не отримав грошову компенсацію замість нього після звільнення зі служби в запас.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що військовій частині не виділяються кошти з Державного бюджету України на виплату компенсації за не отримане військовослужбовцями речове майно. Крім того, зазначив, що позивач не був позбавлений можливості отримувати речове майно в натурі під час проходження служби, однак таким правом він не скористався.
Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника корабельної енергетики Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова, календарна вислуга років станом на 23 січня 2013 року складає 30 років 05 місяців 24 дні.
На підставі наказу Міністра оборони України № 1054 (по особовому складу) від 27.12.2012 р. та наказу начальника Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова № 69 від 23.01.2013 р. позивач був звільнений з військової служби у запас за п.«б» ч.б ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) та виключений із списків особового складу академії, з усіх видів забезпечення.
Під час проходження військової служби він знаходився на речовому та інших видах забезпечення в Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова.
Згідно з довідкою № 2 Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова від 22 січня 2013 року № 737/рс грошова компенсацій замість речового майна, що підлягало видачі позивачу, складає 7 659 гривень 94 копійку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 9 Закону (в редакції що діяла до 01.01.2007) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів. За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, в установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань. Перелік посад, що їх можуть займати офіцери, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону Кабінетом Міністрів України 22 липня 1998 року було прийнято постанову № 1135 "Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час", що діяла до 28 жовтня 2004 року, до прийнята постанови Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" № 1444 (далі - Постанова № 1444).
Відповідно до пункту 27 Постанови № 1444 військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ призупинено з 11 березня 2000 року дію частини другої статті 9 Закону, в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Зазначений Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" не скасований та не визнаний неконституційним.
У даних спірних відносинах слід керуватися нормами Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", а не Постановою № 1444, оскільки закон є актом вищої юридичної сили порівняно з постановою Кабінету Міністрів України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" (набрав чинності з 01 січня 2007 року) статтю 9 Закону викладено у новій редакції та доповнено статтею 9-1, згідно з якою військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військової службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, у пункті 3 мотивувальної частини якого суд зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше".
Отже за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Таким чином, положення статті 9-1 Закону регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби, оскільки вказані положення Закону не передбачають виплату заборгованості по речовому майну до військовослужбовців, що були звільнені зі служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2012 року у справі № К/9991/64724/11 та у постанові Верховного суду України від 19 березня 2013 року (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 30604018).
За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Постанову складено у повному обсязі 25 листопада 2013 року.
Керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Гавура