Дата документу Справа № 314/1277/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/1277/13-к

Провадження № 11-кп/778/544/13 Головуючий в 1-й інстанції суддя Беспалько Т.Д.

Категорія - ч.5 ст.191 КК України Доповідач в 2-й інстанції суддя Білоконев В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Гріпаса Ю.О., Фоміна В.А.,

секретаря Воронько С.Г.,

за участю прокурора Кмєть А.Г.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2013 року, якою задоволено клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 06 січня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів, постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2012 року обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, суд першої інстанції враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, наявність даних про заволодіння майном в особливо великих розмірів на суму більш ніж 3 000000 гривень та про закінчений замах на заволодіння чужим майном на суму більш ніж 900 000 гривень, дані які характеризують його особу, обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, прийшов до висновку про продовження строку тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам обвинуваченого ухилитися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжувати злочинну діяльність.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою та додатками до неї, в якій посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконної стосовно продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, так як не містить чітких визначень законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину ОСОБА_3 Суд не врахував особи винного та інших обставин, ризиків наведених у ч.1 ст.177 КПК України, просить ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.11.2013 р. скасувати та обрати щодо останнього запобіжний захід непов'язаний з позбавленням волі.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.11.2013 р. скасувати та обрати щодо нього запобіжний захід непов'язаний з позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення, захисника ОСОБА_2, який висловився на підтримку доводів апеляційних скарг; позицію представника цивільного позивача ОСОБА_1, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою; позицію прокурора, який вважав судове рішення незаконним, але просив міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - тримання під вартою залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, судова колегія вважає, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 розділу ХІ перехідних положень КПК України, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 03 листопада 2012 року постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

15 березня 2013 року Вільнянський районний суд Запорізької області відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3

11 липня 2013 року Вільнянський районний суд Запорізької області відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 Залишив останньому попередній запобіжний захід - тримання під вартою строком на 2 місяці.

11 вересня 2013 року Вільнянський районний суд Запорізької області відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 Продовжив останньому тримання під вартою строком на 2 місяці.

06 листопада 2013 року Вільнянський районний суд Запорізької області задовольнив клопотання прокурора про продовження тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 2 місяці.

Враховуючи вищевказані вимоги закону, а також те, що міра запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 була обрана районним судом 06.11.2012 року, тобто до набрання чинності новим КПК України, колегія суддів вважає, що ця міра запобіжного заходу продовжує свою дію і до теперішнього часу та може бути змінена, скасована чи припинена, тільки у порядку кримінально-процесуальних відносин, які передбаченні КПК України (1960 року).

Таким чином, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області про задоволення клопотання прокурора та продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 2 місяці, яке було розглянуто у порушення вимог п. 9 розділу ХІ перехідних положень КПК України, у порядку іншого закону (КПК України (2012 року), не тягне (створює) ніяких правових наслідків, пов'язаних зі зміною, скасуванням чи припиненням міри запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вимоги КПК України (1960 року), колегія суддів приходить до висновку, що міра запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, залишається попередньою, тобто такою, яку йому обрав 03 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

У зв'язку з чим, апеляційні скарги адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 в частині зміни останньому запобіжного заходу на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою, не підлягають задоволенню, оскільки ці питання спочатку повинні бути розглянуті по сутті у суді першої інстанції, у порядку, передбаченому КПК України (1960 року), а не у порядку, передбаченому новим КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, ч.3 407 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2013 року, якою продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_3, - скасувати.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - тримання під вартою залишити попередньою, тобто такою, яку йому обрав 03 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Ухвала апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді: