Справа № 22ц-1940/2008                                   Головуючий у 1 інстанції -

Категорія - цивільна                                                  Логвіна Т.В.

                                                                              Доповідач - Ішутко В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2008 року у справі за позовомОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія „Регіон Капітал”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Альфа -інвест” про захист прав споживачів, стягнення пені та  відшкодування моральної  шкоди,

В С Т А Н О В И В :

         У січні 2008 рокуОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до ТОВ Фінансова компанія „Регіон Капітал”, ТОВ „Інвестиційно - будівельна компанія „Альфа - інвест”, в якому просила відповідачів надати їй робочий проект на цокольний поверх, що є об”єктом інвестування за договорами №№ 18-ГО і 20 -ГО та договори, які регулюють взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об”єкту будівництва з використанням отриманих від неї в управління відповідача коштів та подальшої передачі забудовником ТОВ „Інвестиційно - будівельна компанія „Альфа-інвест” об”єкту інвестування їй, як установнику управління; стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.; стягнути судові витрати. 

         Свої вимоги мотивувала тим, що вона уклала договори про участь у фонді фінансування будівництва нежитлових приміщень, оплатила об”єкти інвестування, залучивши додаткові кошти, але з вини ТОВ Фінансова компанія „Регіон Капітал”, всупереч договорам №№ 18-ГО та 20-ГО, будинок не введено у експлуатацію як це передбачено, у 4-му кварталі 2007 року та ним не виконано зобов”язання відповідно до укладених договорів та Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”. Вважає, що в зв”язку з наведеними порушеннями має право стягнути пеню відповідно до п.5 ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів” у розмірі 3% за кожний день прострочення, починаючи з 01.01.2008 року.

         Позивачкою ОСОБА_2 неодноразово збільшувалися і уточнялися позовні вимоги. Останньою заявою від 17 вересня 2008 року про збільшення і уточнення позовних вимог,  позивачка просила зобов”язати відповідачів надати їй робочий проект на цокольний поверх, що є об”єктом інвестування за договорами №№ 18 -ГО і 20 -ГО та договори, які регулюють взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об”єкту будівництва з використанням отриманих від неї в управління відповідача коштів та подальшої передачі забудовником ТОВ „Інвестиційно - будівельна компанія „Альфа-інвест” об”єкту інвестування їй, як установнику управління; стягнути з ТОВ „Фінансова компанія „Регіон Капітал” 8 237 951 грн. 40 коп. пені, нарахованої на передані нею управителю в довірчу власність кошти у сумі 1 193 905 грн. 92 коп. за прострочення зобов”язання; стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.; стягнути судові витрати. 

          Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2008 року позовні вимоги  задоволені частково. Стягнуто з ТОВ “Фінансова компанія „Регіон Капітал” на користь ОСОБА_2. 4554 грн. пені за прострочення виконання зобов”язання. В іншій частині  позовних вимог відмовлено.

           В апеляційній скарзіОСОБА_2. просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду, що вартість послуг по спірним договорам становить 600 грн. і прострочення виконання послуги  становить термін з 01.01.2008 року по 09.09.2008 року є помилковими, оскільки на спорудження об”єкту будівництва апелянтом перераховано 1 193 905 грн. 92 коп., а тому і вартість послуг по спірним договорам становить саме ця сума. При розгляді справи суд мав керуватися ст.ст. 4, 5 Закону України „Про захист прав споживачів”, а не Постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668.

Також апелянт посилається на те, що судом не надано оцінки тому, що між робочим проектом на приміщення, що належить апелянту, та проектною документацією на весь будинок є певна різниця, і який не може вважатись інтелектуальною власністю відповідача.

 Крім того, суд  в порушення вимог п.1 ст.11 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог, стягнувши пеню на сплачену суму плати за управління майном з одноразового платежу в розмірі 300 грн.  Суд мав нарахувати пеню до дати винесення відповідного рішення або до дати набуття права власності. Також апелянт вважає, що судом неправомірно відмовлено в стягненні моральної шкоди, на відшкодування якої вона має право відповідно до п.1.5 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів”.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до  висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог з таких підстав.

          Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ФК „Регіон Капітал” прострочив зобов”язання по договорам, укладеним з позивачем щодо належного використання отриманих в управління коштів на спорудження об”єкту будівництва, тобто наданню фінансової послуги з 01.01.2008 року по 09.09.2008 року - день прийняття позивачем об”єкту інвестування, тому, відповідно до вимог Закону України „Про захист прав споживача” з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 3%.

          Робочий проект на цокольний поверх, що є об”єктом фінансування, є об”єктом інтелектуальної власності проектної організації.

          Проте, до такого висновку суд першої інстанції в порушення норм матеріального права.

          По справі встановлено, що  16.04.2007 року позивачка уклала з ТОВ ФК „Регіон Капітал” договори №№ 18 - ГО та 20 - ГО про участь у фонді фінансування будівництва з метою отримання у власність нежитлових приміщень відповідно до Закону України  „Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при фінансуванні будівництва житла і операціях з нерухомістю”. При укладенні договорів, сторони дійшли згоди, що відповідальність відповідача - ТОВ ФК „Регіон Капітал”, як управителя майном,   за невиконання умов договору та Правил ФФБ наступає відповідно до вимог  чинного законодавства. 

Відносини по  управлінню майном на користь його власника або вказаної ним особи, регулюються  ст.ст. 1029 - 1045 ЦК України глави 70 і полягає в здійсненні управління чужим майном. Відповідальність управителя, відповідно до ст. 1043 ЦК України, наступає виключно у вигляді відшкодування завданих збитків, або упущеної вигоди.  Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою не заявлялися вимоги до відповідача про відшкодування збитків або упущеної вигоди.

Таким чином, оскільки ні діючими законами „Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при фінансуванні будівництва житла і операціях з нерухомістю та „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, на підставі яких були укладені спірні договори, ні в самих договорах  не передбачена відповідальність управителя, тобто, відповідача по справі у вигляді сплати пені або відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне введення в експлуатацію будинку,  апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що на спірні правовідносини розповсюджується закон України „Про захист прав споживача”, оскільки  позивачка  відповідно до ст.1 п. 22 зазначеного закону, не є споживачем. Споживач, це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

          Не підлягають задоволенню і вимоги позивачки про зобов”язання відповідача надати їй робочий проект на цокольний поверх та вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки участь у фонді фінансування будівництва  відповідно до вимог Законів „Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при фінансуванні будівництва житла і операціях з нерухомістю та „Про фінансові послуги та державне  регулювання ринків фінансових послуг”, та укладеними  договорами не передбачена можливість отримання позивачем робочого проекту на цокольний поверх та відшкодування моральної шкоди. 

           За допущених порушень норм матеріального права  рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

           Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,  ст.ст.1029-1045 ЦК України, п.22 ст.1 Закону України “Про захист прав споживачів від 01.12.2005 року,  апеляційний суд -

                                     В И Р І Ш  И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2008 року -скасувати.

В задоволенні позовних вимогОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  :                                         Судді :