Справа № 22-1267\08 Головуючий в 1 інстанції: Бердій М.А.
Категорія: 5 Доповідач: Хилевич С.В.
У Х В А Л А
іменем України
27 листопада 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участюОСОБА_1., представника ОСОБА_2. - ОСОБА_3., прокурора Квятковського Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 22 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі та зустрічним позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 22 липня 2008 року первісний позов задоволено повністю: визнано за ОСОБА_1право власності на частину житлового будинкуАДРЕСА_1, а саме на позначені на поверховому плані будинку жилу кімнату 2-5 площею 16 м. кв., жилу кімнату 2-6 площею 7, 1 м. кв., жилу кімнату 2-8 площею 8, 5 м. кв., кухню 2-4 площею 7, 5 м. кв., санвузол 2-3 площею 5, 5. м. кв., коридор 2-1 площею 1, 4 м. кв., коридор 2-2 площею 6, 7 м. кв., кладову 2-7 площею 1, 0 м. кв. та на надвірні будівлі, позначені на плані земельної ділянки як гараж «Д», сараї «Г» і «г» 1 «Б», вбиральню «ж», що становить 79\100 частин будинковолодіння. Зустрічний позов задоволено частково: визнано за ОСОБА_2. право власності на частину житлового будинкуАДРЕСА_1, а саме на позначені на поверховому плані будинку жилу кімнату 1-1 площею 16 м. кв., веранду 1-1 площею 8, 8 м. кв., тамбур 1 площею 1, 7 м. кв., що становить 21\100 частин будинковолодіння.
У решті зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, де вказує на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на суперечність процесуальному закону відновлення провадження у справі, оскільки для вчинення цієї судової дії не було підстав.
Вважала, що роз'єднання судом позовних вимог не відповідає положенням ст. 126 і ст. 209 ЦПК України.
На думку ОСОБА_2., суд незаконно відмовив у зупиненні провадження за її заявою, позаяк цю справу неможливо розглянути до вирішення іншої цивільної справи, в якій відкрито провадження.
Суд першої інстанції викривив зміст резолютивної частини рішення суду від 2 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_2.,ОСОБА_1., послався на документи бюро технічної інвентаризації щодо розрахунку часток, що відчужуються, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, а також не врахував, що рішення суду від 11 лютого 2005 року знаходиться на стадії касаційного перегляду.
Крім того, в апеляційній скарзі покликалася на ті обставини, що в матеріалах справи є ухвала суду про визнання мирової угоди, згідно з якоюОСОБА_5. набув права власності на гараж, який вказаний у рішенні Рівненського міського суду від 22 липня 2008 року як гараж «Д».
Просила скасувати повністю рішення, що оскаржується, та направити справу на новий судовий розгляд.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2.- ОСОБА_3., підтримавши апеляційну скаргу, надав пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_1., заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на її безпідставність.
Прокурор у судовому засіданні не визнав апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи й доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення.
Ухвалюючи рішення про повне задоволення первісного позову й часткове задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із обгрунтованості реальних частокОСОБА_1. та ОСОБА_2..
Між тим, з такими висновками суду погодитись неможливо, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 2 червня 2005 року встановлено розмір ідеальної частки будинковолодінняАДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2., що складає 21 відсоток, аОСОБА_1. - 79 відсотків (а.с. 54).
За рішенням Рівненського міського суду від 2 червня 2008 року, спірний гараж не входить до складу садиби, що розташована по вулиці АДРЕСА_1 (а.с.а.с. 351-352).
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 24 листопада 2008 року визначено, що гараж включений лише до опису будівель, що знаходяться на земельній ділянці, і на праві власності не може належати ОСОБА_1..
З наданого апеляційному суду державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ №216770, видно, що власником земельної ділянки площею у 0, 01 га єОСОБА_5.. З'ясовано, що саме на вказаній земельній ділянці побудовано ОСОБА_4. спірний гараж.
Виходячи з наведених обставин, колегія суддів знаходить, що за можливого виключення гаража зі складу спірного нерухомого майна, присудженого судом на користьОСОБА_1., та при всій очевидності частки ідеальної, однозначно зміниться реальна частка у цілому.
Враховуючи вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, рішення, що оскаржується, підлягає скасуванню повністю і передачі справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно взяти до уваги зазначені мотиви апеляційного суду та залучити до участі у справі осіб, питання про права і обов'язки яких вирішено.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 307, ст. п. 4 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргуОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Рішення Рівненського міського суду від 22 липня 2008 року - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі та зустрічним позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю - направити на новий розгляд суду першої інстанції у іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили негайно. Особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: