РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 14/906/57/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О.

суддів Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Левчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт.Любар) на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 р.

у справі № 14/906/57/13-г (суддя Костриця О.О. )

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт.Любар)

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці Любарського району)

про визнання банкрутом

за участю представників:

Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі - не з'явився

Ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" - не з'явився

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. внесено зміни до складу колегії суддів. У справі №14/906/57/13-г визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.10.2013р. у справі № 14/906/57/13-г (суддя Костриця О.О.) визнано вимоги кредитора - УПФУ в Любарському районі на суму 3025,68грн. основного боргу, які віднести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовлено. Відмовлено в задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою в частині відмови в задоволенні заяви №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн., УПФУ в Любарському районі Житомирської області звернулось з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013р. у справі № 14/906/57/13-г щодо відмови у задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2957/03 від 03.06.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника за період з квітня по червень 2013р. на суму 3025,68 грн. заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області № 4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн. та ухвалити нове рішення про визнання вказаних кредиторських вимог до боржника.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, УПФУ в Любарському районі зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Сторони правом на участь представників в судовому засіданні не скористались, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 18.01.2013р. за заявою Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (смт. Любар, Житомирська область) порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці, Любарський район, Житомирська область) за спрощеною процедурою - ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред. Закону до 19.01.2013р. ).

Постановою господарського суду від 21.03.2013р. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Гринівецький" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" (с. Гринівці, Любарський район, Житомирська область) строком на дванадцять місяців до 21.03.2014р. призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.

Управління ПФУ в Любарському районі в червні 2013р. звернулося до господарського суду із заявою №2957/03 про збільшення кредиторських вимог на суму 6051,36грн. (заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня по червень 2013р.).

В підтвердження наявності заборгованості перед Управлінням ПФУ в Любарському районі кредитор посилався на: постанову Житомирського окружного адміністративного суду України від 28.03.2013р. у справі №806/1393/13-а про стягнення з СВК "Гринівецький" на користь УПФУ в Любарському районі 2017,12грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-лютий 2013р.; постанову Житомирського окружного адміністративного суду України від 18.04.2013р. по справі №806/2274/13-а про стягнення з СВК "Гринівецький" на користь УПФУ в Любарському районі 1008,56грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2013р.; виконавчі листи, видані на виконання вищезазначених постанов суду; розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що не змінювався з початку року та відповідно до якого СВК "Гринівецький" необхідно відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пенсій на суму 1008,56грн. (загальна сума за період з квітня по червень 2013р. становить 3025,68 грн.).

В серпні 2013р. Управління ПФУ в Любарському районі звернулось до господарського суду із заявою №4416/06 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по серпень 2013р.

В обгрунтування вказаної заяви кредитор надав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та покликався на ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Кредитор зазначив, що боржнику - СВК "Гринівецький" необхідно відшкодувати УПФУ в Любарському районі витрати на виплату та доставку пенсій за період з липня по серпень 2013р. у сумі 2017,12грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви Управління УПФУ в Любарському районі Житомирської області №2957/03 та визнав вимоги Управління УПФУ на суму 3025,68грн. основного боргу за період з січня по березень 2013р., які віднести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. У визнанні вимог на суму 3025,68грн. основного боргу за період з квітня по червень 2013р. судом першої інстанції відмовлено. Також місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні заяви УПФУ в Любарському районі Житомирської області №4416/06 від 27.08.2013р. про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 2017,12 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по серпень 2013р.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

З 19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом третім п.1-1 вищезазначених положень передбачено, що положення цього закону, які регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду від 18.01.2013р. за спрощеною процедурою - ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013р. ).

Постанова про визнання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Гринівецький" банкрутом винесена господарським судом 21.03.2013р.

У пункті 40 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" зазначено, що норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією Закону не передбачена.

Отже, розгляд даної справи здійснюється за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд апеляційної інстанції вважає, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційній процедурі з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі про банкрутство і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Законами України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно визнано вимоги Управління УПФУ на суму 3025,68грн. основного боргу за період з січня по березень 2013р., віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, оскільки вказані вимоги виникли до визнання боржника банкрутом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Щодо вимог Управління ПФУ в Любарському районі Житомирської області на суму 3025,68грн. основного боргу за період з квітня по червень 2013р. та вимог на суму 2017,12 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по серпень 2013р. слід зазначити, що вказані вимоги не мають характеру поточних.

Також відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 30 Закону, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

В статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Управління ПФУ в Любарському районі Житомирської області на суму 3025,68грн. основного боргу за період з квітня по червень 2013р. та вимог на суму 2017,12 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по серпень 2013р. не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.

Враховуючи викладене, вказані вимоги судом першої інстанції відхилені правомірно.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013р. у справі №14/906/57/13-г залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013р. у справі №14/906/57/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.