УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року Справа № 148241/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

за участю секретаря судового засідання Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року у справі № 2а-1376/12/0970 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, третя особа Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (ОСОБА_1) звернувсь до суду з адміністративним позовом до відповідача - Державного агентства земельних ресурсів України, третя особа управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про стягнення коштів за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинення дій.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що в день звільнення 30.11.2012 року із позивачем не було проведено повного розрахунку. Просить стягнути з відповідача грошові кошти за час вимушеного прогулу з 05.02.2009 р. по 30.11.11 р., та за час затримки проведення остаточного розрахунку з 01.12.11 р. по 13.06.12 р. в сумі 250587,14 грн., а також стягнути інфляційні нарахування та 3% річних за несвоєчасно виплачені кошти за час вимушеного прогулу в сумі 40532,17 грн. Крім того просив зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України провести встановлені законом відрахування до Пенсійного фонду України та інших спеціальних фондів, стягнути на користь бюджету податок з отриманого доходу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти за час вимушеного прогулу з 05.02.2009 року по 30.11.2011 року , та за час затримки проведення остаточного розрахунку з 01.12.2011 року по 13.06.2012 року у сумі 250587,14 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування та 3% річних за несвоєчасно виплачені кошти за час вимушеного прогулу в сумі 40532,17 грн. Зобов'язано відповідача провести встановлені законом відрахування до Пенсійного фонду України та інших спеціальних фондів, стягнути на користь бюджету податок з отриманого доходу. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Державне агентство земельних ресурсів України подало апеляційну скаргу. В обґрунтування поданої скарги посилається на те, що Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області ліквідовано без права правонаступництва, відтак виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року в частині поновлення на роботі позивач було унеможливлене. В зв'язку з цим, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України О.В. Вовченко 20.09.2011 року звернувсь до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду від 05 лютого 2009 року по справі № 2а- 1376/12/0970. В ході розгляду заяви ОСОБА_1 неодноразово подавались заяви, якими збільшувались суми за вимушений прогул у період з 06.02.2009 року по 01.11.2011 року. Апелянт зазначає, що відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2012 року та платіжних доручень № 138 від 28.12.2011 року, № 241 від 26.12.2012 року про оплату коштів в сумі 56218,09 грн. за час вимушеного прогулу, 1000 грн. за надання правової допомоги, є підтвердженням фактичного розрахунку з позивачем. Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-3933/08/0970 фактично виконана. Крім того представник відповідача вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду встановлений ст.233 КЗпП України.

Представник позивача та ОСОБА_1 в судовому засіданні просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду без змін.

Представники Державного агентства земельних ресурсів України просять апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

В судовому засіданні проведено заміну відповідача у справі Державний комітет України із земельних ресурсів на правонаступника - Державне агентство земельних ресурсів України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та доведено матеріалами справи - згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року у справі № 2а-3933/08/0970 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України про скасування наказу щодо звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди, адміністративний позов задоволено частково: скасовано наказ відповідача № 16 - кт від 12.05.2008 р. про звільнення позивача з посади начальника управління з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 56218,09 грн. коштів за час вимушеного прогулу та 1000 грн. за надання правової допомоги;

Однак постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року в частині негайного поновлення на роботі неможливо було виконати в зв'язку з тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 901 від 26.08.2009 року «Про додаткові заходи щодо регулювання земельних відносин» Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи, одним з яких було управління з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області було ліквідовано.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. у справі № 2а-3933/08/0970, задоволено заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі, а саме: позивача вважати звільненим за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області. Відтак день фактичного звільнення позивача вважається 30.11.2011 року, який є кінцевим днем вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В матеріалах справи відсутні докази проведення остаточного розрахунку з позивачем.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до Висновку спеціаліста незалежної аудиторської фірми «Аудит-сервіс ІНК» від 15.06.2012 року та розрахунків аудиторів загальна сума нарахованих і несплачених доходів позивачу за вимушений прогул за час - з 06.02.2009 року по 13.06.2012 року (39 місяців та 29 днів) становить 250 587,14 грн.

Розмір середньомісячного заробітку встановлено судом у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №2а-3933/08/0970 від 05.02.2009р. згідно довідки Управління з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновком спеціаліста незалежної аудиторської фірми «Аудит-сервіс ІНК» від 18.06.2012 року проведено розрахунок інфляційних і 3% річних згідно ст.625 ЦК України за час прострочення сплати йому заборгованості відповідачем. Сума боргу становить 40 532,17 грн.

Крім того суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інсмтанції, щодо зобов'язання відповідача здійснити відрахування обов'язкових платежів у державні цільові фонди, оскільки це надасть можливість зарахувати позивачу трудовий стаж за час вимушеного прогулу до загального трудового стажу.

Окрім зазначеного колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

13.02.2012р. позивачем було направлено заяву до відповідача Голові комісії з реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів та Державного агентства земельних ресурсів України про проведення із ним добровільного розрахунку з виплати заробітної плати за весь час вимушеного прогулу. Відповідь від Голови комісії з реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів в матеріалах справи відсутня.

Згідно відповіді Державного агентства земельних ресурсів України від 20.04.2012 року, яке є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів , позивачу відмовлено в сплаті коштів заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, та на законних підставах задоволені судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року у справі № 2а-1376/12/0970 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.