У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Парінової І.К., Коротуна В.М., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства «Феона», ОСОБА_5 про визнання права власності на автомобілі та витребування майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Феона» до ОСОБА_4, треті особи: універсальна біржа «Україна», Вовчанська районна інспекція Держтехнагляду про визнання договору купівлі - продажу недійсним за касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства «Феона» та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати з за ним право власності на сільськогосподарську техніку: трактори, комбайн та автомобілі, витребувавши це майно із незаконного володіння ПСП «Феона». Просив також визнати за ним право власності на млинний комплекс МК-600, вартістю 100000 грн., та 100 тон пшениці, які знаходяться на території ПСП «Феона». В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в червні 2008 року директор ПСП «Феона» запропонував йому придбати у підприємства технологічне обладнання для млинних підприємств та пообіцяв безкоштовно протягом одного року оренду приміщення для здійснення підприємницької діяльності. До оформлення угоди він ознайомився з нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу, згідно з яким технологічне обладнання належало ОСОБА_5, а тому після обговорення ціни предмету продажу, вони оформили письмовий договір купівлі - продажу. Йому також було запропоновано додатково придбати 100 тонн пшениці для здійснення підприємницької діяльності.
10 червня 2008 року між ним і ПСП «Феона» в особі директора були укладені договори зберігання пшениці. В листопаді йому було запропоновано придбати у ПСП також і сільськогосподарську техніку. Усі договори оформлювалися бухгалтером підприємства ОСОБА_6 та підписувалися директором. Гроші він передавав до підписання договорів. Все спірне майно знаходиться на території бази підприємства в с. Білий Колодязь, Вовчанського району, Харківської області і відповідач відмовляється повертати майно.
ПСП «Феона» звернулось із зустрічним позовом, в якому просило визнати недійсними договори купівлі - продажу сільськогосподарської техніки, оскільки підписи на договорах відчуження є підробленими, що встановлено відповідною експертизою.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від
10 квітня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на млинний комплекс МК - 600 вартістю 100 грн. та 100 тон пшениці. Витребувано з володіння ПСП «Феона» та передано ОСОБА_4 млинний комплекс та 100 тон пшениці. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу трактору МТЗ-80, комбайну ДОН-1500А, трактору Т-150К, трактору ЮМЗ-6, укладені між ПСП «Феона» та ОСОБА_4
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 липня
2013 року рішення суду першої інстанції частково скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль САЗ 3502, 1986 року, державний реєстраційний № НОМЕР_1, автомобіль ГЗСА ГА3 66, 1979 р. в., державний реєстраційний номер НОМЕР_3, трактор Т-150К 1997р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_4, комбайн ДОН -1500А, 1991 р.в., державний реєстраційний номер №-НОМЕР_5, трактор Т-150К, 1997р.п., державний реєстраційний номер НОМЕР_2. У задоволенні позову про витребування цього майна відмовлено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на технологічне обладнання - млинний комплекс МК-600. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ПСП «Феона» та ОСОБА_5 порушують питання про скасування рішення апеляційного суду, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 та про задоволення позову ПСП «Феона».
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Феона» та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
І.К. Парінова В.М. Коротун С.П. Штелик