20.11.2013 Справа № 756/16255/13-к

№1-кп/756/690/13

№756/16255/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Римара Є.П.;

при секретарі - Корчевській Г.Р.,

за участю прокурора прокуратури Оболонського району м. Києва ГРИЦАКА О.В., обвинуваченої ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такої, що народилася у м. Києві, українки, громадянки України, не одруженої, з незакінченою вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2013 року десь о 16 год. 40 хв. перебувала у приміщенні магазину «Адідас», що знаходиться на першому поверсі ТРЦ «Плазма», за адресою м. Київ, пр.-т. Московський, 20-А. в той час у неї виник намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, обвинувачена, перебуваючи у приміщенні вище вказаного магазину, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла із стелажів магазину вітровку жіночу артикул Z 34910 вартістю 450 грн. (без урахування ПДВ) та джемпер жіночий артикул X 21810 вартістю 325 грн. (без урахування ПДВ), потім з даними речами ОСОБА_2 направилась до примірочної, де продовжуючи свої дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, відєднала захисні кліпси від речей. Після чого обвинувачена одягнула на себе джемпер, а куртку взяла з собою. Вийшовши з примірочної ОСОБА_2 направилася на вихід з магазину, але коли вона перетнула лінії контролю, її зупинили працівники охорони, а викрадене майно вилучили.

Вказаними діями обвинувачена спричинила ДП «Адідас» матеріальну шкоду на 775 гривень (без врахування ПДВ). Після того, як обвинувачена перетнула лінію контролю, її було затримано працівниками служби охорони, а викрадене майно було вилучено.

Вказані дії обвинуваченої органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України як вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), і який нею не закінчений з причин, що не залежали від її волі.

10 листопада 2013 року між представником потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

У відповідності до даної угоди, представник потерпілого та підозрювана дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, підозрювана ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваною про примирення.

Представник потерпілого в судовому засідання просила затвердити угоду укладену між нею та обвинуваченою.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду з представником потерпілого затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 та представник потерпілого ОСОБА_3 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачена, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 та п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченою, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який нею не закінчений з причин, що не залежали від її волі, а відповідно, такі дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 10 листопада 2013 року між представником потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2 про примирення.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, за якою призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 10 листопада 2013 р. покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: Є.П. РИМАР