АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Петлюка В.І.
Суддів: Станковської Г.А., Семенюка К.М.
за участю прокурора Сілічевої А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий, останній раз 05.06.2001 року Вижницькйм районним судом за ст. 140 ч.2, ст. 42 ч.3 КК України (в ред. 1960 року) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 13.08.2003 року умовно-достроково на 2 роки 1 місяць і 4 дні, -
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 було змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту і його було взято під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання обраховано з 09.10.2007 року.
Справа № 11-394/2007р. Головуючий у І інстанції
Категорія: спи 185 ч.3 КК Пилип 'юк І.В.
України Доповідач: Станковська Г.А.
2
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, з неповною середньою освітою, розлучений, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючий, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з дворічним іспитовим строком і зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишена у вигляді підписки про невиїзд.
Вирішено долю речових доказів.
Як визнав суд, злочин засудженими вчинений за таких обставин.
Згідно з вироком 28.06.2007 року приблизно о 7.00 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_3 та будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, шляхом пролому плити ДСП підсобного приміщення ПП ОСОБА_3, проникли в середину приміщення, що належить останньому, звідки таємно викрали майно - 9 пластмасових стільців, дві упаковки пластикової вагонки, дві металічних труби, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на суму 1660 гривень.
На вказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1, в якій він, не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність його вини, у вчиненому ним злочині, просить вирок суду змінити і зменшити обрану йому міру покарання, оскільки, вину свою у вчиненні ним злочину він визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому.
Крім цього, просить врахувати і те, що він проживав у важких матеріально-побутових умовах, його стан здоров'я, а саме те, що у нього був струс головного мозку другого ступеня, а також дефекти мови від народження.
ОСОБА_2 вирок суду не оскаржує.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, а апеляції ОСОБА_1 без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Винність засудженого у скоєнні ним злочину при обставинах, викладених
3
у вироку суду, доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана вірна юридична оцінка, а саме: протоколом усної заяви про злочин -ОСОБА_3 від 28.06.2007 року (а.с. 8), показаннями свідків: ОСОБА_4 (20, 110-112), ОСОБА_5 (а.с. 21, 110-112), протоколом огляду речових доказів від 23.07.2007 року.
Свою вину ОСОБА_1 визнав і під час судового слідства, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 110-112).
Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані судом за ст. 185 ч.3 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.
Що стосується призначеної судом міри покарання ОСОБА_1, то підстав до її пом'якшення колегія суддів не вбачає. Міра покарання йому призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, зокрема і тих на які він посилається у своїй апеляції та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, яким також дана вірна юридична оцінка.
Вважати, що призначене судом покарання за своїм видом чи розміром є надто суворим, немає підстав.
Обставин, які б давали підстави для призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, немає.
З урахуванням усіх обставин, суд призначив ОСОБА_1 покарання
необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і
підстав для призначення йому більш м'якого покарання судова колегія не
вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію останнього - без задоволення.