Справа №22-к-1761/2007
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
Качан В.Я., Вовченко В.Я., Білич І.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Донецької залізниці на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 26 липня 2004 року і ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2004 року та ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької залізниці, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, визнання недійсним контракту і доповнення.
встановила:
У березня 2004 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що вона з 1990 року працювала у вагонному депо Дебальцево Донецької залізниці, яке с структурним підрозділом Донецької залізниці з правами прийому і звільнення працівників. Останнім часом вона працювала провідником пасажирських вагонів. 15 червня 2000 року під психічним впливом і оманою керівництва вона дала згоду на укладення трудового контракту на п'ять років. 11 грудня 2003 року до контракту № 404 від 15 червня 2000 року внесено доповнення, яким передбачено звільнення провідників за провіз пасажирів і багажу без білетів. Просила визнати контракт і доповнення недійсними, оскільки вона працювала по безстроковому трудовому договору і відповідач не мав права переводити її на контрактну форму трудового договору. Положення контракту погіршують умови трудового договору. Наказом від 32/ВЧД-Л від 16 січня 2004 року її звільнено з роботи на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України за безбілетний провіз пасажирів. Вважає звільнення незаконним, оскільки така підстава для звільнення з роботи непередбачена законом. ОСОБА_1просила поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду - 9253 гривни 60 коп., визнати недійсними контракт і додаток до нього.
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 26 липня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково, визнано незаконним контракт № 404 від 15 червня 2000 року з доповненнями від 11 грудня 2003 року, поновлено на роботі ОСОБА_1провідником пасажирського вагону 4-го розряду вагонного депо «Дебальцево пасажирське» Донецької залізниці з 27 липня 2004 року. Стягнуто з вагонного депо
«Дебальцево пасажирське « Донецької залізниці на користь ОСОБА_1заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 3647 гривень 20 коп., моральну шкоду 2000 гривень, а на користь держави стягнуто держмито у розмірі 59 гривень 50 копійок.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2004 року рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 26 липня 2004 року в частині визнання недійсним контракту від 15 червня 2000 року № 404 скасовано і в цій частині у задоволені позову відмовлено. В частині визнання недійсним доповнення до контракту від 11 грудня 2003 року рішення суду змінено і визнано недійсним підпункт - «а» пункту 18 додатку контракту від 11 грудня 2003 року. У частині поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди і держмита рішення змінено. Поновлено ОСОБА_1 провідником пасажирського вагону 4-го розряду вагонного депо « Дебальцево пасажирське « Донецької залізниці з 16 січня 2004 року. Стягнуто з Донецької залізниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3647 гривень 20 коп., моральну шкоду - 300 грн.вень; Також на користь держави з Донецької залізниці стягнуто мито у розмірі 59 грн.вень 50 коп.
У касаційній скарзі Донецька залізниця просить рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 26 липня 2004 року і ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2004 року змінити, а саме: позов ОСОБА_1залишити без задоволення. Мотивуючи свою вимогу порушенням судом вимог матеріального та процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1просить ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2004 року скасувати, а рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 26 липня 2004 року залишити в силі , змінивши дату поновлення на роботі з 16 січня 2004 року. Мотивуючи свою вимогу необґрунтованістю висновку суду апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішені суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного
розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697 та глави 2 розділу V ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -
ухвалила:
Касаційні скарги Донецької залізниці та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 26 липня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.