Справа № 427/5976/13-к
Провадження № 1-кп/427/358/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кирильчука О.І.
секретарі судового засідання В'юненко А.І.
за участю прокурора Обергейдена Є.О.
захисника ОСОБА_1
обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030340002244 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не працюючої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, інвалідності не має, раніше не судима, проживає за адресою кв. Пролєтаріата Донбасса, 32/71, м.Свердловська Луганської області
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ст.125 ч. 1 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є інвалідом 3 групи, раніше не судимий, має неповну середню освіту, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ст.125 ч. 1 КК України, -
встановив:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що вони попередньою змовою 20.06.2013 року приблизно о 22 годині 00 хвилин під час сварки, на підгрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись за адресою АДРЕСА_1, заподіяли тілесні ушкодження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за наступних обставин. Під час сварки ОСОБА_2 завдала один удар долонею правої руки в область лівої щоки ОСОБА_4, після чого до потерпілої підбіг ОСОБА_3 та нігтями пальців рук подряпав обличчя потерпілою в області правої щоки та за вухом. Далі, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_4, від чого остання впала на землю, отримавши садна в області попереку та та правого ліктьового суглоба, які згідно висновку судово-медичної експертизи №418 від 08.07.2013 року належать до легких тілесних ушкоджень.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження за попередньою змовою групою осіб не визнала та пояснила, що 20.06.2013 року близько 21 години 00 хвилин вона разом із співмешканцем ОСОБА_3 приїхала до місця проживання дружини свого колишнього чоловіка потерпілої ОСОБА_4 для того, щоб забрати свою доньку Вікторію, яка проживає разом із батьком та потерпілою. ОСОБА_2 покликала свою доньку, але ніхто з дому не виходив, тому вона постукала у вікно сусідці ОСОБА_5, яка є матір'ю потерпілої, після чого вийшла за подвір'я. Через декілька хвилин вона побачила, що по вулиці йде потерпіла, і спитала у неї, де її донька Вікторія, після чого між ними виникла сварка. З будинку вийшла мати потерпілої і разом вони почали ображати обвинувачену. Потім раптово потерпіла схопила обвинувачену за волосся і потягнула до землі, мати потерпілої також схопила її за волосся. ОСОБА_3 був поряд і почав розбороняти жінок, відтягнувши потерпілу ОСОБА_4, тілесних ушкоджень він їй не завдавав. Сварка продовжувалась хвилин 8-10, потерпіла обіцяла викликати міліцію і разом із матір'ю пішла додому, обвинувачена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також відійшли від подвір'я і повернулись за місцем свого проживання.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження за попередньою змовою групою осіб не визнав та пояснив, що 20.06.2013 року ОСОБА_2, з якою він підтримує сімейні відносини, вирішила поїхати за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 для того, щоб забрати свою доньку Вікторію. ОСОБА_3 попросив свого знайомого їх відвезти, по прибуттю на вул.Ново-Леваневського потерпілу вони вдома не застали, стояли біля двору і побачили, як вона йде по вулиці. Після того, як ОСОБА_4 підійшла до обвинувачених, між потерпілою та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої вони ображали одна одну, а потім потерпіла схопила обвинувачену за волосся і повалила на землю. Спочатку ОСОБА_3 не втручався у боротьбу жінок, але оскільки бійка продовжувалась, він вирішив відтягнути потерпілу від ОСОБА_2, взявши її в області грудей позаду і тягнув до себе. В цей час до обвинуваченого підійшла мати потерпілої та вдарила його по голові, від чого у ОСОБА_3 впали окуляри і він почав їх шукати. Мати ОСОБА_4 приєналась до бійки, скільки часу все продовжувалось, ОСОБА_3 поснити не може. Після того, як ОСОБА_2 і ОСОБА_4 припинили бійку, потерпіла погрожувала викликати міліцію, а обвинувачені поїхали додому. Тілесних ушкоджень ОСОБА_3 потерпілій не завдавав.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що 20.06.2013 року обвинувачена ОСОБА_2 подзвонила дочці ОСОБА_6, щоб та поверталась додому і повернула картку з мобільного телефона, оскільки остання належить ОСОБА_3 Близько 16 години обвинувачені під'їхали на автомобілі у нетверезому стані до будинку ОСОБА_4, потерпіла знаходилась з матір'ю і сусідкою у сусідньому подвір'ї, дитина Вікторія сховалась за домом і до матері не вийшла, потерпіла віддала картку і обвинувачені поїхали. Ввечері потерпіла разом із чоловіком і двома дітьми пішли до кумів, старший син залишився спати вдома. Потім ОСОБА_4 вирішила перевірити, чи все гаразд вдома. Прийшовши до подвір'я, вона побачила, що калітка відчинена, біля двору стоїть автомобіль та обвинувачені разом із сином та двома чоловіками. Побачивши потерпілу, ОСОБА_2 спитала, де її дитина, на що відповіді не отримала і пішла разом із ОСОБА_3 за потрепілою на подвір'я. На зустріч вийшла мати потерпілої і спитала, чому обвинувачені ходять у чужому дворі без дозволу, спричинилась сварка, в ході якої ОСОБА_2 вдарила по щоці потерпілу, а коли та хотіла також завдати удар у відповідь, її руку перехопив ОСОБА_3, потім подряпав їй обличчя. ОСОБА_5 почала розбороняти обвинувачених і потерпілу, ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_4 і вона впала на землю, вдарившись ліктем. Вже на землі крикнула матері, щоб та викликала міліцію. Почувши це, обвинувачені вийшли з двору та поїхали.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 20.06.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 двічі приїжджали до потерпілої з метою забрати доньку Вікторію, але та відмовилась їхати з ними. Ввечері, після 22 години вона почула стук у вікно і вийшла на вулицю, де побачила, що біля сусіднього будинку стоїть автомобіль та знаходяться, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ще двоє хлоців. Потім прийшла її донька ОСОБА_4, з якою ОСОБА_2 почала сваритись і вдарила по обличчю, після чого вони стали битись. Побачивши, що до бійки приєднався ОСОБА_3, ОСОБА_5 почала розбороняти цю бійку, відштовхнула ОСОБА_3, а потерпілу тримали ще двої хлопців, при цьому ОСОБА_2 наносила їй удари. Після того, як потерпіла крикнула матері, щоб та викликала міліцію, бійка припинилась і всі залишили подвір'я. Свідок пояснила, що не бачила, як ОСОБА_3 подряпав обличчя потерпілої.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 08.07.2013 року №418 експертом у потерпілої ОСОБА_4 встановлені садна на шкірі обличчя справа в проекції скулової щечної області та правого ліктьового суглоба, які утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою за шириною поверхнею, можливо у строк та при обставинах, які вказані в постанові, та належать до легких тілесних ушкоджень.
Аналізуючи і оцінюючи зібрані та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про невинуватість ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.2, ст. 125 ч.1 КК України. Так, під час досудового розслідування і судового розгляду не знайшли свого підтвердження ті обставини, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовлялись про спільне заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій. Відповідно до ч.2 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. В ході судовго розгляду стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заздалегідь домовились про вчинення кримінального правопорушення. В діях ОСОБА_2 також відсутній склад злочину, передбачений ст.125 ч.1 КК України, оскільки, як про це не заперечувала обвинувачена, вона завдала один удар правою рукою в по лівій щоці потерпілої, однак тілесних ушкоджень цей удар не спричинив, так як висновок експертизи засвідчив лише наявність подряпин на шкірі обличчя справа, які утворились від контакту з обмеженою поверхнею. Потерпіла ОСОБА_4 також надала показання, що від ляпаса по лівій щоці видимих тілесних ушкоджень у неї не було.
Не може визнаний винним у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб обвинувачений ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено його домовленність із ОСОБА_2 щодо заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4, відсутні докази щодо заздалегідь узгодженого вчинення злочину і в матеріалах кримінального провадження, тому в цій частині обвинувачення не знайшло свого підтвердження. Судом критично оцінюються показання потерпілої ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 наніс їй подряпини, оскільки ці показання є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, в судовому засіданні було встановлено, що в бійці приймало участь ще декілька осіб, про яких повідомив свідок і щодо яких немає жодних даних в матеріалах кримінального провадження. Показання свідка ОСОБА_5 також спростовують позицію потерпілої щодо нанесення їй тілесних ушкоджень саме ОСОБА_3 Суд безпосередньо дослідив докази, які є в матеріалах справи і проголошені в судовому засіданні, а тому має сумніви в достовірності показань потерпілої, яке не збігаються із тими показаннями, які були дані в ході досудового розслідування, оскільки про існування інших учасників сварки не повідомлялось.Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невинуватість ОСОБА_3 у спричиненні потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.
Цивільний позов у справі не заявлений. Процесуальні витрати відсутні. Речових доказів по справі немає. Запобіжний заходи необхідно скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні та виправдати за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст.125 ч.1 КК України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст.125 ч.1 КК України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий О.І.Кирильчук