Справа № 427/5439/13-к
Провадження № 1-кп/427/336/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
Головуючого судді Кирильчука О.І.
за участю:
секретаря В'юненко А.І.,
прокурора Іорганського Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Свердловська Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013030340002228 від 19.06.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, інвалідності не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, має на утриманні неповнолітню дитину, не військовозобов'язаний, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України, -
встановив:
05 липня 2013 року між прокурором Іорганським Г.П. та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладену угоду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030340002228 від 19.06.2013 року, за якою обвинувачений повністю визнав винуватість в тому, що у період часу з травня 2013 року, точної дати в ході слідства встановити не вдалося можливим, по 15.06.2013 року він, тимчасово перебуваючи за адресою с.Володарськ м.Свердловська, вул. Гагаріна, 23, а також біля двору даного будинку, не будучи зареєстрованим в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи або юридичної особи, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), в порушення ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», маючи намір, спрямований на систематичне здійснення діяльності з прийому брухту чорних металів, діючи з корисливих мотивів з метою отримання незаконного доходу, в порушення встановленого чинним законодавством України порядку здійснення операцій з металобрухтом, незаконно здійснював прийом брухту чорних металів за вищевказаною адресою.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, що виразились у здійсненні операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, скоїв злочин, передбачений ст.213 ч.1 КК України.
Сторони угоди погодилися на призначення покарання за ст.213 ч.1 КК України у вигляді 100(сто) годин громадських робіт.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю і вказав, що щиро розкаюється у скоєному. Просить затвердити укладену між ним та прокурором 05 липня 2013 року угоду про визнання винуватості. Наслідки затвердження даної угоди йому відомі.
Вислухавши думку прокурора, який просить суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470,472 КПК .
У підготовчому судовому засіданні з'ясовано у обвинуваченого, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, судом з'ясовано, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст.213 ч.1 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнає свою вину повністю, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, якими суд визнає щире каяття, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою, у виді 100(ста) годин громадських робіт покаранню, встановленому санкцією ст.213 ч.1 КК України та загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.
Враховуючи, що угода про визнання винуватості від 05 липня 2013 року була укладена добровільно, відповідає вимогам закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання. Цивільний позов у справі не заявлений. Судових витрат у справі не значиться.Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 05 липня 2013 року в кримінальному провадженні №12013030340002228 від 19.06.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України, між прокурором прокуратури м.Свердловська Луганської області ОСОБА_2 та ОСОБА_1
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 05 липня 2013 року покарання у виді 100(сто) годин громадських робіт.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у Свердловському МВ ГУМВС України в Луганській області, а саме ручні ваги загальною вантажопідйомністю 20 кілограмів - конфіскувати, металобрухт у кількості 120 кілограмів - передати в дохід держави.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий О.І.Кирильчук