Справа №22-8332                                                            Головуючий в 1 інстанції- Мельник А.В.

Доповідач - Столбун B.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого:      Столбун В.І.

суддів:                  Желепи О.В.,  Панченко М. М.

при секретарі:      Денисенко С. С.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві апеляційну скаргу Ставру - ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов»язання виконати умови договору, -

Заслухавши доповідь судді Столбун В.І.,  пояснення осіб,  що з'явились в судове засідання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2007 року позивач ОСОБА_2  звернувся до суду з зазначеним позовом,  в якому просив зобов'язати відповідача ОСОБА_3 виконати умови договору оренди квартир від 05.05.2007 року та передати квартири АДРЕСА_1 у тимчасове його володіння та користування .

Крім того,  позивачем була подана заява про забезпечення позовних вимог,  в якій він просив накласти арешт на квартири,  які є предметом договору оренди.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2007 року заява ОСОБА_2  про забезпечення позову задоволена,  накладено арешт на вищевказані квартири.

Не погодившись з такою ухвалою,  ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,  в якій просить її скасувати .

В скарзі посилається на те,  що ухвала є незаконною,  оскільки судом накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1,  яка їй одній належить на праві власності,  відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2006 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали,  колегія дійшла висновку ,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,  виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1  ст.  151 ЦПК України суд за заявою осіб,  які беруть участь у справі,  може вжити заходів забезпечення позову.

Згідно ч.3  ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи,  якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Згідно с 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно,  що належить відповідачу і знаходиться у нього або інших осіб.

З матеріалів справи вбачається,  що між позивачем та відповідачем 05.05.2007 року було укладено договір оренди двох вищезазначених квартир.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову,  суд першої інстанції правильно виходив з того,  що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги в частині незаконності ухвали через накладення арешту на майно,  що відповідачу не належить,  колегія суддів не може прийняти до уваги,  оскільки ОСОБА_1 не були надані докази того,  що арештоване майно на день постановления ухвали було зареєстровано в БТІ м. Києва за нею на праві власності.

Висновок суду є правильним і ґрунтується на вимогах законодавства. Доводи апеляційної скарги його не спростовують і не вказують на наявність підстав для скасування оскарженої ухвали.

Керуючись  ст. ст.. 151-153,  303,  307,  312 п.1,  314, 317, 319,  324 ЦПК України,  колегія суддів

Ухвалила :

Апеляційну скаргу Ставру-ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала не оскаржується.