Справа № 22ц-1800/2007 Головуючий у 1 ін ст. - Коверзнев В.О.
Категорія - цивільна Доповідач - Бойко О.В.
УХВАЛА
іменем України
12 грудня 2007 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Бойко О.В.
суддів - Мамонової О.Є., Мельниченка Ю.В.,
при секретарі - Пільгуй Н.В.,
за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 липня 2007 року про закриття провадження у справі за позовом Деснянської районної ради в м. Чернігові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання знести споруду,
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка є третьої особою, просить скасувати ухвалу суду від 26.07.2007 року про закриття провадження у справі, і передати справу на новий розгляд до суду 1 інстанції.
Апелянт вважає, що при прийнятті даної ухвали порушені норми процесуального права, а висновок суду суперечить діючому законодавству, оскільки відповідно до ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються справи про захист порушених, невизнаних оспорюваних прав, свобод, що виникають з цивільних, житлових та інших правовідносин, стаття 376 ЦК України передбачає подання позову до суду про знесення самочинного будівництва, а тому даний позов повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.
2
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду, справу передати на новий судовий розгляд.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, просили залишити без змін ухвалу суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду 1 інстанції для розгляду справи по суті.
Закриваючи провадження у справі, суд 1 інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивач - Деснянська районна рада в м. Чернігові є органом владних повноважень, здійснює свої повноваження відповідно до ст. 376 ЦК України, а тому вирішення даного спору належить до компетенції адміністративного суду.
Проте, з таким висновком не може погодитись апеляційний суд з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом. Статтею 4 цього кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
З матеріалів справи вбачається, що Деснянська районна рада в м. Чернігові звернулась з позовом, в якому просила зобов'язати громадянина ОСОБА_2 знести самочинно побудовану споруду, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за його рахунок; в разі невиконання ОСОБА_2 рішення суду щодо зносу самочинно побудованої споруди, дозволити знести вищевказану надбудову комунальному підприємству житлово-комунального господарства Деснянського району.
Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача не стосуються захисту прав та свобод в сфері публічно-правових відносин, спір про знесення самовільно збудованої прибудови не відноситься до публічно-правового спору, порядок його вирішення передбачено нормами Цивільного кодексу, зокрема ст. 376 ЦК України, а тому справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для закриття провадження у справі.
За таких обставин ухвалу суду не можна визнати законною і обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, ч.3 ст. 312, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 липня 2007 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання нею законної сили.