Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1259/2006г. Головуючий у першій
інстанції Лемешко О.С.
Категорія 13 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО листопада 2006 року колегія судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Косенка A.M., Водяхіної Л.В.,
при секретарі - Благовідові А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 03 червня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, -
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору дарування 4/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1, укладеного між сторонами 16 квітня 2002 року, - удаваним, таким, що прикриває договір купівлі-продажу.
Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 03 червня 2004р. позов задоволено в повному обсязі, постановлено визнати договір дарування 4/25 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 - недійсним.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом вимог матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що судом при розгляді справи не було вирішено питання про притягнення до участі у справі 3-ї особи - приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу, представників органу опіки та піклування, оскільки в справі вирішувалось і доля її неповнолітніх дітей, а також не притягнув до участі в якості сторони її повнолітню дочку ОСОБА_3. Вважає, що висновки суду про удаваність договору дарування не відповідають дійсності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Пункт 3 ч.1 ст.311 ЦПК України передбачає підставу для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.90 ЦПК України (в редакції 1963 року) судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються сторонам. Повістка разом із зворотною розпискою надсилається рекомендованим листом або через розсильних.
Згідно із ч.1 ст.172 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
Як вбачається із матеріалів справи, судове засіданні
призначено було на 02.06.2004р., рішення постановлено
03.06.2004р., однак документи, які підтверджують факт вручення відповідачці ОСОБА_1. судової повістки на ці дати в справі відсутні (а.с.65).
Оскільки відповідачка ОСОБА_1. не була сповіщена в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи, у суду не було підстав для розгляду справи за її відсутності.
Дані порушення процесуального закону є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги можуть бути предметом розгляду суду при новому слуханні справи.
Крім того, суду першої інстанції слід виконати всі вимоги закону, оцінити наявні в матеріалах справи докази, в залежності від чого ухвалити рішення в рамках позовних вимог щодо визнання договору дарування удаваним, вирішити питання про застосування до даного правочину правил того договору, який сторони хотіли укласти.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 03 червня 2004 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.