Провадження2/258/3683/13

№258/13112/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2013 року Суддя Кіровського райсуду м. Донецька Юр’єва Т.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ленінського райсуду м. Донецька про визнання дій суддів незаконними, визнання право на компенсацію матеріальних та моральних збитків,

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2013 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ленінського райсуду м. Донецька про визнання дій суддів незаконними, визнання право на компенсацію матеріальних та моральних збитків.

В своїй позовній заяві позивач посилається на наступні обставини: при розгляді у суді Ленінского району м. Донецька справи за позовом ПАТ «Кредитпромбанк», ним була подана зустрічна позовна заява про визнання недійсним кредитного договору. 21.09.2011 року він подав заяву до судді Ленінського райсуду м. Донецька Олещенко, у провадженні якої знаходилась ця цивільна справа, про продовження строку подання заперечень на позовну заяву банку, тому , що банк не ознайомив з матеріалами кредитної справи. Він звертався з проханням до судді витребувати матеріали кредитної справи на ознайомлення. Суддя залишила без розгляду його заяву і клопотання, перешкодила йому отримати необхідну інформацію, порушила його право на захист. 14.11.2011 року він звернувся із заявою про розкриття банківської таємниці. Суддя Олещенко вісім місяців розглядав його заяву про розкриття банківської таємниці. Потім чотири місяця суддя Принцевська розглядала його заяву про розкриття банківської таємниці і залишила справу без розгляду. Його заява розглядалась суддею Стародубцевим, також була залишена без розгляду. Голова суду ОСОБА_2 відмовила у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі за заявою про розкриття банківської таємниці. Рішення за заявою про розкриття банківської таємниці він не отримав. Він звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, тому що фальшовані та незаконні документи, які містяться у матеріалах кредитної справи є доказом незаконно укладеного кредитного договору, однак суд залишив його заяву без розгляду. Позивач просить визнати дії суду незаконними, та визнати його право на компенсацію моральних і матеріальних збитків.

Проаналізувавши позовну заяву і надані документі, вважаю відмовити у відкриття позовного провадження з наступного:

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судді і суддів» суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності,вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Відповідно до ст.ст. 62, 126, 129 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Таким чином, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися в порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій), оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» передбачено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 по даному позову по суті є оскарження процесуальних дій суддівЛенінського райсуду м. Донецька, розгляд таких позовних вимог нормами ЦПК та іншими законами України не передбачено, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Ленінського райсуду м. Донецька про визнання дій суддів незаконними, визнання право на компенсацію матеріальних та моральних збитків, не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, і у відкритті провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до Ленінського райсуду м. Донецька про визнання дій суддів незаконними, визнання право на компенсацію матеріальних та моральних збитків.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ленінського райсуду м. Донецька про визнання дій суддів незаконними, визнання право на компенсацію матеріальних та моральних збитків - повернути позивачеві.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський райсуд м. Донецька протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: