Справа № 261/5624/13-к
Провадження № 1-кп/261/243/13
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Донецьк 21 листопада 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька, в складі: головуючого Жупанової О.О., за участю секретаря Дівів’євої Я.О., прокурора Рум’янцевої К.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, пенсіонер, раніше не засуджений, зареєстрований та проживає за адресою: м. Донецьк, бул. ШкільнийАДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
в с т а н о в и в :
Приймаючи до уваги складність у викладенні повного судового рішення, пов*язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його резолютивну частину.
Керуючись ч.2 ст.376 КПК України, суд
у х в а л и в :
В затвердженні угоди між прокурором Рум’янцевою Катериною Віталіївною та Гордієнко Сергієм Володимировичем від 18 вересня 2013 року про визнання винуватості, яка надійшла до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, - відмовити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України повернути прокурору Петровського району м. Донецька для продовження досудового розслідування у загальному порядку.
Повний текст ухвали буде оголошено 22 листопада 2013р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Жупанова О.О.
Справа №261/5624/13-к
Провадження № 1-кп/261/243/13
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Донецьк 21 листопада 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька, в складі: головуючого Жупанової О.О., за участю секретаря Дівів’євої Я.О., прокурора Рум’янцевої К.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, пенсіонер раніше не засуджений, зареєстрований та проживає за адресою: м. Донецьк, бул. ШкільнийАДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
в с т а н о в и в :
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, разом із угодою між прокурором та ОСОБА_2 про визнання винуватості від 18 вересня 2013 року, надійшов до Петровського районного суду м. Донецька 20 вересня 2013 року.
Прокурор просив суд ухвалити вирок, затвердити угоду з ОСОБА_2 про визнання винуватості від 18 вересня 2013 року та призначити узгоджену міру покарання, пояснивши, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 просив суд не затверджувати угоду, оскільки він не згоден з умовами угоди, підписуючи угоду не розумів, що по деяким епізодам, що йому інкримінуються строки притягнення до кримінальної відповідальності минули.
Захисник ОСОБА_1 також просив угоду не затверджувати, оскільки початковим моментом перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності є день вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, тобто день внесення неправдивих відомостей до медичних карт та епікризів стаціонарної хворої ОСОБА_3. Разом з цим, епізод, який інкримінуються його підзахисному, щодо внесення неправдивих відомостей до медичної карти стаціонарної хворої та епікризу ОСОБА_3 мав місця у 2001 році, а тому у відповідності до ст. 49 КК України строки притягнення до кримінальної відповідальності за цими епізодом та іншими минув.
Вивчивши матеріали кримінального провадження справи, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника суд дійшов до наступного висновку.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 УПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.
18 вересня 2013 року під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Петровського району м. Донецька ОСОБА_4, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Статтею 472 КПК України визначено зміст угоди про визнання винуватості та встановлена її форма.
Зокрема відповідно до вимог ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначається формулювання підозри чи обвинувачення, його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність істотні для відповідного кримінального провадження обставини та вона скріплюється підписами сторін.
Проте, дані вимоги кримінально - процесуального закону не дотримані, й зміст та форма угоди між прокурором Румянцевою К.В. та Гордієнко С.В. про визнання винуватості від 09 серпня 2013 року не відповідають вимогам ст. 472 КПК України.
Так, у відповідності до обвинувального акту від 18 вересня 2013р. та угоди про визнання винуватості під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу № 360-к від 01.09.1975 р., призначено завідувачем 3-го відділення ЮШУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», який відповідно до посадової інструкції завідуючого психіатричним відділенням № 3 КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», виконує організаційно розпорядчі функції, а саме здійснює керівництво лікувально-профілактичною роботою відділення у порядку делегованих йому головним лікарем повноважень відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів, що визначають лікувальну діяльність закладу, та організує лікувально-профілактичну, адміністративно-господарську та фінансову діяльність відділення, тобто є службовою особою.
У період часу з 03 серпня 2001 року до теперішнього часу, гр. ОСОБА_6, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_3, щодо термінів виписки останньої із відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_3 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого, ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_3, тим самим надаючи їм статусу офіційного документу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з жовтня 2004 року до теперішнього часу, гр. ОСОБА_2, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме вносив завідомо неправдиві данні щодо термінів виписки останньої із відділення та епікризів, але фактично ОСОБА_7 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року,власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_7, тим самим надаючи їй статусу офіційного документу.
Крім того, у період часу з 04 листопада 2006 року до теперішнього часу, гр. ОСОБА_2, який е службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_8, щодо термінів виписки останньої із відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_8 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_8, тим самим надаючи їм статусу офіційного документу.
Крім того, у період часу з 11 жовтня 2008 року до теперішнього часу, гр. ОСОБА_2, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 м.Донецька», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_9 , щодо термінів виписки останньої із відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_9 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_9, тим самим надаючи їм статусу офіційного документу.
Крім того, у період часу з 17 січня 2009 року до теперішнього часу, гр.ОСОБА_2, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_10, щодо термінів виписки останньої із відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_10 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_10, тим самим надаючи їм статусу офіційного документу.
Крім того, у період часу з 25 лютого 2012 року до теперішнього часу, гр.ОСОБА_2, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5, щодо термінів виписки останньої із відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_11 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_11, тим самим надаючи Їм статусу офіційного документу.
Крім того, у період часу з 25 лютого 2012 року до теперішнього часу, гр. ОСОБА_2, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, щодо термінів виписки останньої із відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_12 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_12, тим самим надаючи їм статусу офіційного документу.
Крім того, у період часу з 12 травня 2012 року до теперішнього часу, гр. ОСОБА_2, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7,, щодо термінів виписки останньої їз відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_13 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_2, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_13, тим самим надаючи їм статусу офіційного документу.
Крім того, у період часу з 07 листопада 2012 року до теперішнього часу, гр.ОСОБА_2, який є службовою особою, грубо порушуючи покладені на нього обов'язки, діючи навмисно, достовірно знаючи про необхідність внесення достовірної інформації до медичних карт стаціонарних хворих, які перебувають на лікуванні у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 ОСОБА_5», з метою умисного покращення показників відділення, вносив завідомо неправдиві відомості щодо стану хворої ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, щодо термінів виписки останньої із відділення та до епікризів, але фактично ОСОБА_15 відділення не залишала, продовжуючи своє перебування до теперішнього часу. Після чого ОСОБА_15, згідно до висновку почеркознавчої експертизи № 684 від 11.09.2013 року, власноруч підписував медичні карти стаціонарної хворої та епікризи ОСОБА_15, тим самим надаючи їм статусу офіційного документу.
Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих даних, тобто службове підроблення.
Разом з тим, в порушення вимог ст. 472 КПК України прокурором не зазначені істотні для зазначеного провадження обставини, а саме точний період вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_2, враховуючи, що злочин, передбачений ст. 366 КК України вважається закінченим з моменту підроблення (внесення неправдивих відомостей) завідомо неправдивого документу незалежно від подальшого його використання. Разом з цим, з обвинувального акту та угоди вбачається, що кримінальні правопорушення вчиняються обвинуваченим до теперішнього часу, при цьому обвинувачений на даний час не працює, є пенсіонером.
Крім того, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, 06 вересня 2013 р. під час досудового розслідування до участі був залучений захисник ОСОБА_1, разом з цим при укладанні угоди, вказана особа не приймала участь з боку захисту.
Також, суд вважає, що узгоджена міра покарання не відповідає положенням Кримінального кодексу України, оскільки при формулюванні підозри, прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 є службовою особою, оскільки виконує організаційно розпорядчі функції та організовує адміністративно-господарську діяльність. Разом з цим при визначенні міри покарання зазначає, що сторони погоджуються на призначення покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з позбавленням лише права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій, не зазначивши також в яких установах обвинувачений позбавлений права займати посади.
За вказаних обставин, суд позбавлений можливості виконати вимоги ст. ст. 474, 475 КПК України, а саме пересвідчиться, що умови угоди не суперечать вимогам закону, у тому числі відповідають інтересам суспільства.
Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Таким чином, враховуючи імперативний характер п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, рекомендації викладені у листі ВССУ від 15.11.2012 р. за № 223-1679/0/4-12, а також те, що обвинувачений відмовився від затвердження угоди, суд вважає, що внаслідок порушень ст.ст. 469, 472, п. п. 2,3 ч. 7 ст. 474 КПК України в затвердженні угоди між прокурором Румянцевою К.В. та Гордієнко С.В. від 18 вересня 2013 року про визнання винуватості, слід відмовити, а обвинувальний акт та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України підлягає поверненню прокурору Петровського району м. Донецька для продовження досудового розслідування у загальному порядку, оскільки зазначена угода була укладена не під час підготовчого судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 469, 470, 472, п. п. 2,3 ч. 7 ст. 474 КПК України,-
у х в а л и в :
В затвердженні угоди між прокурором Рум’янцевою Катериною Віталіївною та Гордієнко Сергієм Володимировичем від 18 вересня 2013 року про визнання винуватості, яка надійшла до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, - відмовити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050870001717 від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України повернути прокурору Петровського району м. Донецька для продовження досудового розслідування у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Жупанова О.О.