Справа № 11a-852 2006 р. Головуючий у І інстанції
Охрімчук І.Г. Категорія ст. 121 ч.1,
КК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
Іменем України
28 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.,
суддів Михайловського В.І.,
Єрещенка А.М.
прокурора Руденка В.І.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Олевського району Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2006 року.
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_1 , громадянина України,
раніше судимого: 25.01.2005 року вироком
Олевського районного суду за ст. 185 ч.З
КК України на 3 роки позбавлення
волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України-
відстрочкою виконання вироку на 2 роки, направлена на додаткове розслідування за ч.1 ст. 121 КК України.
Згідно змісту постанови суду органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 4.12.2006 року близько 17 годин у с.Пояски Олевського району Житомирської області біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час сварки з ОСОБА_2., яка переросла у бійку, наніс удари кулаками та ногами в голову останнього, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кістки правої скроні та тім'яної кістки, що супроводжувалися забоєм головного мозку та є небезпечними для життя потерпілого в момент заподіяння.
На думку суду першої інстанції кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування, оскільки під час досудового слідства допущені істотні порушення вимог КПК та неповнота, яка впливає на правильність вирішення справи і не може бути усунута в судовому засіданні, а саме : неповно досліджені обставини виникнення суперечки між підсудним і потерпілим, спричинення останньому тілесних ушкоджень, не усунуті протиріччя у показах свідка ОСОБА_3 та не встановлені особи, які були фактично присутніми під час виниклої 4.12.206 року бійки біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1, потерпілий ОСОБА_2. не був ознайомлений з матеріалами справи та не повідомлений про закінчення досудового слідства, не вирішено питання про відшкодування коштів на лікування потерпілого ОСОБА_2. в Олевській ЦРЛ. В обвинувальному висновку невірно вказані дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, а саме обвинувачення пред'явлено фактично за події, датовані 4 грудня 2006 року.
Під час проведення додаткового розслідування необхідно виконати слідуючі вказівки суду: вирішити питання щодо наявності та викрадення майна потерпілого ОСОБА_2., надати з цього приводу певну юридичну оцінку, додатково допитати свідків з метою усунення суперечностей в їх показах та правильності кваліфікації дій винної особи, встановлення обставин нанесення тяжких тілесних ушкоджень, надати можливість потерпілому ознайомитись з матеріалами справи та вирішити питання визначення і подання цивільного позову щодо відшкодування завданих злочином збитків потерпілому та державі, у зв'язку з лікуванням ОСОБА_2 у лікарні, а також усунути неправильність відносно дати вчинення злочину та даних про особу обвинуваченого.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду від 25.10.2006 року і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що свідки ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_5. на досудовому слідстві допитувалися в якості свідків та попереджалися про відповідальність за надання неправдивих доказів.
Потерпілий ОСОБА_6. під час розгляду справи в суді знайомився з письмовими матеріалами справи, а обставини зникнення грошей потерпілого та мобільного телефону можуть бути перевірені в порядку ст. 315 1 КПК України.
На думку апелянта відсутність заявленого позову з боку потерпілого та прокурора не може вважатися підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки позовна заява може бути подана під час судового розгляду справи.
Також апелянт у поданій апеляції та доповненнях до неї вважає, що вказані у постанові суду недоліки можуть бути усунені під час розгляду справи в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора який підтримав апеляцію пояснення обвинуваченого ОСОБА_1., який також підтримав апеляцію прокурора обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Згідно вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
З матеріалів кримінальної справи ( а.с.5) вбачається , що потерпілий ОСОБА_2. 9.12. 2005 року звернувся з письмовою заявою про злочин, вказуючи на певні обставини його вчинення, конкретних осіб та перелік викраденого майна.
Вищенаведену заяву потерпілий більш повно обгрунтував у своїх показах під час надання пояснень та допиту в якості потерпілого ( а.с. 12,37), на судово-медичному освідуванні ( а.с. 8-11) і під час очної ставки з обвинуваченим ОСОБА_1 (а.с.39-41).
У той же час, органами досудового слідства вказані покази та пояснення потерпілого ОСОБА_2. залишені поза увагою, без належної перевірки та надання необхідної юридичної оцінки.
В порушення вимог ст.ст.49-51 КПК України органами досудового слідства потерпілому не було надано реальної можливості здійснити свої права якості цивільного позивача, не встановлено конкретних розмірів завданих злочином збитків та не притягнуто відповідних осіб, які повинні ці збитки відшкодовувати.
З матеріалів кримінальної справи та зібраних доказів вбачається, що під час подій, які сталися біля кафеІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Пояски Олевського району та виниклого конфлікту за участю потерпілого ОСОБА_2. і обвинуваченого ОСОБА_1 була присутня значна кількість очевидців, які органами досудового слідства не встановлені та не допитані. У той же час частина допитаних свідків надали суперечливі докази, протиріччя в яких органами досудового слідства не з'ясовувалися та залишилися неусунутими.
Так, з пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що 4.12.2005 року близько 22-ї години його сестра ОСОБА_7 повідомила про побиття їх родича-потерпілогоОСОБА_2 Згодом, після прибуття на місце події, вони дізналися, щоОСОБА_2 забрала швидка допомога, після чого пішли до ОСОБА_3 та забрали у нього мобільний телефон „Моторола -С 300", який належав потерпілому (а.с. 17).
У той же час потребують ретельної перевірки покази та пояснення допитаного в якості свідка ОСОБА_3( а.с. 14, 42-44), згідно яких знаходячись біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 у Пояски Олевського району близько 17-ї години у темряві він не зміг розгледіти дві чоловічі постаті, які билися між собою, але знайшов після бійки мобільний телефон чорного кольору. Вказаний телефон через годину, з слів ОСОБА_3, у нього забрав за місцем помешкання ОСОБА_5.
Крім того, в порушення вимог ст.ст 223, 228, 229 КПК України обвинувальний висновок по справі за своїм змістом фактично не відповідає зібраним доказам та обставинам справи, не відповідає також дійсності дата вчинення злочину, не дотримано вимог щодо перевірки справи з наданим обвинувальним висновком, який не затверджений прокурором.
Крім того, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.04. 2006 року ( а.с. 76) винесена без належного дотримання вимог кримінально-процесуального закону, в ній відсутні висновки щодо обставин заволодіння грішми потерпілогоОСОБА_2 та невірно вказана дата події злочину, постанова є також недостатньо мотивованою.
З вищевказаних процесуальних документів та зібраних по справі доказів, на підставі яких зроблені відповідні висновки та кваліфіковані протиправні дії певної особи, не зрозуміло чому органами досудового слідства в основу обвинувачення покладені одні докази та залишені поза увагою інші.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає цілком обгрунтованими вимоги та вказівки суду першої інстанції, викладені у постанові про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України на додаткове розслідування. У зв'язку з цим є безпідставними посилання апелянта на те, що виявлені недоліки та прогалини досудового слідства можуть бути усунуті шляхом надання судових доручень в порядку ст. 315 1 КПК України, оскільки у такий спосіб неможливо усунути таку кількість допущених у справі помилок та неповноти.
Під час проведення додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно більш повно та всебічно дослідити всі обставини справи, належним чином зібрати і проаналізувати всі докази, надавши їм, в залежності від встановленого, певну юридичну оцінку.
Крім зазначених у постанові суду першої інстанції вказівок органам досудового слідства необхідно : більш ретельно перевірити покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7., встановити і допитати осіб, які були очевидцями виниклого конфлікту біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Пояски Олевського району та надали інформацію вищевказаним свідкам щодо побиття потерпілого ОСОБА_2. і місцезнаходження частини викраденого майна - мобільного телефона, перевірити покази потерпілогоОСОБА_2 та його пояснення щодо способу, обставин вчинення злочину ( а.с. 5,8,12,37,41), більш ретельно дослідити
покази свідка ОСОБА_3, оцінити та проаналізувати їх у співвідношенні з показами потерпілого, свідків, у тому числі і тих осіб, письмові пояснення яких були долучені до матеріалів кримінальної справи під час судового слідства, провести очну ставку потерпілогоОСОБА_2 з ОСОБА_3, усунути суперечності стосовно дати вчинення злочину ( а.с. 1,42,70, 84-87), в залежності від здобутих та юридично оцінених доказів, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону скласти та затвердити обвинувальний висновок по справі, вказати точну дату народження обвинуваченого, виконати вимоги ст.ст. 49-51,122-126, 93 1 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію прокурора Олевського району Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2006 року про направлення кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1 КК України на додаткове розслідування - без зміни.