УХВАЛА

15 жовтня 2013 р. Справа № 804/13489/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.

при секретарі судового засідання Салюк Л.Ю.,

за участю:

представника заявника Книжник Т.М.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську подання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обгрунтованості застосування арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі, заявник) звернулася до суду з поданням до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3), в якому просить підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_3

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок фактичної відмови ФОП ОСОБА_3 від проведення перевірки, начальником ДПІ у Бабушкінському районі О.О. Лукіним, на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту відносно ФОП ОСОБА_3, обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти подання, зазначив, що відповідач відмовився від отримання Наказу про проведення перевірки, оскільки вважає його незаконним. Представником відповідача заперечується наявність у податкового органу підстав для проведення перевірки.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали подання, оцінивши усі докази, досліджені судом у їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що провадження у справі за поданням підлягає закриттю.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Наказом ДПІ у Бабушкінському районі від 07.10.2013 р. № 560 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 за грудень 2011 р., січень-вересень 2012 р., листопад 2012 р. з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських відносин, в термін з 07.10.2013 р. на 5 робочих днів.

До матеріалів справи долучено Направлення на проведення перевірки № 636 та № 637 на підставі норм Податкового Кодексу України (далі - ПК України) та Наказу № 560 від 07.10.2013 р.

07.10.2013 р. головним державним податковим ревізором-інспектором Ткаченко Т.А. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Кригіною В.В. з метою вручення копії Наказу від 07.10.2013 р. № 560 та направлень від 07.10.2013 р. № 636 та № 637 було здійснено виїзд за адресою ФОП ОСОБА_3

Проте, за податковою адресою ФОП ОСОБА_3 07.10.2013 р. о 15 год. 30 хв. не знаходився, здійснити документальну позапланову виїзну перевірку було неможливо, про що складено Акт від 07.10.2013 р. № 405/173-2210120612 «Про здійснення виходу за юридичною адресою з метою вручення копії наказу та направлень щодо документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3».

08.10.2013 р. ФОП ОСОБА_3 з'явився до ДПІ у Бабушкінському районі у каб. 111, де йому було запропоновано отримати копію наказу та направлення на проведення позапланової виїзної перевірки, проте ФОП ОСОБА_3 відмовився отримувати зазначені документи. В результаті цього ДПІ у Бабушкінському районі складено в Акт від 08.10.2013 р. № 423/173-2210120612 «Про відмову отримання копії наказу про початок позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3»

На підставі фактичної відмови ФОП ОСОБА_3 від проведення перевірки, Начальником ДПІ у Бабушкінському районі відповідно п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, винесено Рішення «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків» від 10.10.2013 р. № 1371, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_3

З метою підтвердження обгрунтованості застосування арешту заявник звернувся до суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» 04.12.90 р. № 509-ХІІ завданнями органів державної податкової служби є: здійснеї контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повното своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і збо (обов'язкових платежів). Згідно до п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у міст; міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасніш достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та подають до су; позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійснимі стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. У відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України Зокрема п.78.4 ст.78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Згідно п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. При цьому п.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Згідно п. 81.2. ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Згідно п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. В п. 94.10 ст. 94 ПК України зазначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Згідно п.2 ч.1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Відповідно до ч. 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті - 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо. Така правова позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.11 № 149/11/13-11. В судовому засіданні представником відповідача заперечувалась законність проведення перевірки, призначеної Наказом ДПІ у Бабушкінському районі від 07.10.2013 р. № 560, а також, законність означеного Наказу, а отже, підстава для проведення перевірки є спірною. При цьому, в судовому засіданні представник відповідача виявив намір звернутися до суду з позовом про оскарження дій заявника щодо призначення перевірки та визнання Наказу від 07.10.2013 р. № 560 неправомірним. Представником відповідача суду надано копію Відповіді на лист від 04.09.2013 р. № 19769/04-62-17-2, датовану 07.10.2013 р., в якій ФОП ОСОБА_3 висловлює незгоду з зазначеним листом, вказує, що немає законних підстав для його виконання. В даному випадку наявність спору про право виявлена судом після відкриття провадження за поданням, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України. Оскільки провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі ст. 183-3 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного), для цієї категорії справ встановлюється скорочений термін розгляду, суд не має змоги всебічно і повно дослідити всі обставини справи. Між сторонами наявний спір про право, предметом цього спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме - адміністративного арешту майна платника податків. З огляду на вищевикладене, наявний між сторонами спір про право унеможливлює розгляд вимог заявника в порядку звернення до суду з поданням. Керуючись ст.ст. 157, 158-160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження за поданням Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обгрунтованості застосування арешту - закрити.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Міндоходів у Дніпропетровській області право на звернення до адміністративного суду з тими самими вимогами в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Текст ухвали у повному обсязі складений 16.10.2013 р.

Суддя О.М. Неклеса