Справа № 2-393/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 лютого 2008року     Татарбунарський районний суд Одеської

області  у складі:

головуючого - судді     Приймак Г.І.

при секретарі     Герман В.Ф.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2  частину квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, посилаючись на слідуючі обставини.

Після смерті ОСОБА_3, яка наступила 11 лютого 2003 року, відкрився спадок, зокрема на 1/2 частину квартири №2, що знаходиться в м.Татарбунари по вул. Котовського, 12а Одеської області.

Разом з  ОСОБА_3  позивачка проживала однією сім'єю більше тридцяти років, вели спільне господарство, від сумісного  проживання у них народилося  двоє  синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, батьками яких записані вона та ОСОБА_3

Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно позивачка не має змоги, оскільки Татарбунарська державна нотаріальна контора відмовила їй в цьому, мотивуючи відмову відсутністю доказів родинних зв'язків з померлим, так як вони з чоловіком знаходились в цивільному шлюбі. Крім того, спадкоємцем першої черги за законом є діти, але син ОСОБА_2, який залучений відповідачем по справі, на спадок не претендує.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, тобто вже після смерті спадкодавця, передбачено право на спадкування у четверту чергу осіб, які

проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Тому остання просить постановити рішення, яким встановити факт її сумісного проживання із спадкодавцем, що надасть їй право на спадкування в порядку четвертої черги по закону та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, надаючи суду докази того, що вони сумісно мешкали із спадкодавцем протягом тривалого часу однією сім'єю та докази належності померлому 1/2 частини вищезазначеної квартири на праві приватної спільної сумісної власності.

У судовому засіданні позивачка підтримала свою позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи направив до суду заяву про слухання справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Із копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ССІ №407163 (а.с. 9) вбачається, що позивачка та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності.

Копія свідоцтва про право особистої власності на житло АДРЕСА_2 від 30.11.1993 року (а.с.10), також підтверджує право власності вищезазначених осіб на вказане нерухоме майно.

Із листа нотаріуса (а.с.6) видно, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину по закону у зв'язку з відсутністю доказів родинних стосунків з спадкодавцем ОСОБА_3

Згідно копії свідоцтва про смерть 1-ЖД № 333525(а.с.8 ), ОСОБА_3 помер 11 лютого 2003 року.

Із копії домової книги квартири АДРЕСА_3 (а.с.11-14) видно, що у вказаній квартирі зареєстровані спадкодавець ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1

Відповідно до ст.  1216 ЦК України,  спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/,  до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право  на  спадкування  у  разі  відсутності  спадкоємців

попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, у четверту чергу право на спадкування Відповідно до ст.1264 ЦК України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, тобто вже після смерті спадкодавця, передбачено право на спадкування у четверту чергу осіб, які проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 12 68 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачка є спадкоємцем по закону четвертої черги померлого ОСОБА_3, оскільки суду надано докази сумісного проживання однією сім'єю із останнім протягом тривалого часу, який набагато перебільшує строк, що передбачений законом. Тому, встановлення судом факту проживання позивачкою однією сім'єю із спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, є підставою для визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири №2, що розташована по вул. Котовського, 12а в м.Татарбунари Одеської області, яка належала померлому на праві приватної спільної сумісної власності. При цьому суд враховує, що спадкоємець першої черги, що є відповідачем по справі, відмовився від спадку на користь позивачки, оскільки визнає позов, інших спадкоємців не має.

Керуючись   ст.ст.   58, 59, 60, 213, 215   ЦПК   України, ст.ст.1216, 1217, 1258, 1264, 1268  ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири №2, розташованої по вул.  Котовського, 12 в м.Татарбунари Одеської області, яка залишилася після смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.