Справа 22а/ 4583                     Головуюча в суді 1-ї інстанції Єзерська І.В.

Категорія 69                            Доповідач Балашкевич С.В.

Ухвала Іменем України

7 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Балашкевича С.В.

суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Сухоребрій Т.А.

за участі позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А - 2038 про стягнення грошового забезпечення за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Житомирського районного суду від 23 жовтня 2006 року, -

встановив:

Рішенням Житомирського районного суду від 23 жовтня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А - 2038 про стягнення недовиплаченого грошового забезпечення під час проходження військової служби.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати й ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1. проходив військову службу у військовій частині А - 2038 і в період з травня 2003 року по лютий 2005 року ( за винятком листопада -грудня 2003 року та вересня-грудня 2004 року) йому виплачувалася надбавка за безперервну військову службу понад 15 років у розмірі 10 % грошового забезпечення.

Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону та Управління державної охорони України за безперервну службу» встановлена щомісячна надбавка за безперервну службу в Збройних Силах понад 15 років в розмірі до 50%. При цьому виплата надбавок військовослужбовцям відповідно до Указу мала здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, а право визначати конкретні розміри надбавок військовослужбовцям було надано Міністру оборони України.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року №149, виплата цієї надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин. При цьому конкретні розміри надбавок визначалися Міністром оборони України і доводилися до відома підлеглих йому командирів військових частин телеграмами, з врахуванням яких відповідно до п. 5.1 Інструкції видавалися накази, що були підставою для виплати надбавки.

Надбавки за спірний період часу у визначених Міністром оборони України розмірах позивач отримав. Його вимога про виплату надбавки в максимальному розмірі є безпідставною, а тому суд обгрунтовано відмовив йому в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,205,206 КАС України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду від 23 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу

може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду

України протягом одного місяця.