Номер провадження № 22-ц/785/8485/13

Головуючий у першій інстанції Матяш Т.Л.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Орловій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Білгород-Дністровська міська рада про визнання права власності на гараж і витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

28.04.2011 року, ОСОБА_2, звернулась із позовом про визнання її власником гаража, який прибудований до блоку гаражів АДРЕСА_1 і зобов'язання відповідача передати їй зазначений гараж.

Позов обгрунтовано тим, що у 1996-1997 роках її батьку ОСОБА_4 був наданий дозвіл на будівництво гаража розміром 3,5 на 6 м2 за зазначеною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивачки помер і до складу спадкового майна, як стверджує позивачка, увійшов спірний гараж.

У серпні 2010 року позивачці стало відомо, що спірним гаражом заволодів відповідач.

Посилаючись на те, що право на спірне майно підтверджується рішенням виконкому Білгород-Дністровської міськради від 16.05.21996 року і дозволом на виконання робіт та плану забудови гаража від 22.05.1997 року, а також свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.04.2008 року, позивачка просила позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Білгород-Днісровського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2013 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на незаконність рішення суду і на невідповіність висновків суду обставинам справи.

У засіданні колегії суддів:позивачка і її представник скаргу підтримали; представник відповідача скаргу не визнав.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням

2

норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд, відмовляючи у позові виходив з того, що позивачка, належними та допустимими доказами не довела свого права на спірний гараж і права на його витребування.

Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону - ст. ст. 181, 182, 376, 388, 1218 ЦК України, ст.ст. 4, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 60 ЦПК України.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №510 від 16.05.1996 року ОСОБА_4 дозволено збудувати гараж до блоку гаражів АДРЕСА_1 а 22.05.1996, видано дозвіл на виконання робіт із будівництва гаража розміром 3,5х6,0 м (а.с.6-8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.

16.10.2007 року позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, зазначивши у заяві, що спадковим майном є квартира АДРЕСА_1.

22.04.2008 року нотаріальна контора видала позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4, яка складється з квартири АДРЕСА_1 (а.с.9).

Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів не підтвердження того, що її батько ОСОБА_4, у період з травня 1996 року по квітень 2007 року, у встановленому законом порядку, з дозволу компетентного органу і належно затвердженого проекта, із відведенням у встановленому законом порядку земельної ділянки, за власні кошти збудував і, відповідно до вимог закону, здав в експлуатацію нерухоме майно у вигляді гаража до блоку гаражів АДРЕСА_1.

Об'єктом спору є нерухоме майно у вигляді гаража, право власності на яке, за законом, виникає з часу здачі нерухомого майна в експлуатацію і його державної реєстрації (ст. ст. 181 ч.1 п.1, 182 ч.1 ЦК України).

Наведене свідчить про те, що спірний гараж має ознаки самочинного будівництва.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Оскільки не встановлено, що гараж належав спадкодавцю ОСОБА_4, відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності на гараж у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Позивачка не довела своїх вимог у частині права власності на гараж і тому її вимоги про витребування гаража не грунтуються на законі.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові.

Доводи позивачки у скарзі, що: у встановленому законом порядку її батьку було надано дозвіл на будівництво гаража; відповідач ОСОБА_3 самоуправно зайняв гараж і за це його притягнуто до адміністративної відповідальності; її батько збудував гараж і у 2004-2007 роках користувався ним, оскільки мав автомобіль, - не заслуговують на увагу.

Встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований спірний гараж, у встановленому законом порядку, батьку позивачки не надавалась. Зазначений гараж, як нерухоме майно, в експлуатацію не здавався і відносно нього не здійснювалась державна реєстрація.

Дії відповідача, які стали підставою для порушення адімністративного провадження за ст. 186 КоАП України, а також наявність автомобіля у спадкодавця, не є підставою для визнання права власності на нерухоме майно у вигляді гаража.

Позивачка, при наявності доказів, не позбавлена можливості, у встановленому законом порядку, ставити питання про відшкодування вартості будівельних матеріалів, які були вкладені у будівництво гаража.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку

3

про відмову у позові, рішення суду відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков