ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2013 р. Справа № 30261/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Костіва М.В.,
суддів: Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Губач Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Гусятинському районі, на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року у справі за позовом Суб 'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Густинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Густинському районі про скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 15 березня 2010 року № 0002031700/0, яким йому визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 646 грн. 25 коп. за платежем податок з доходів найманих працівників, в т.ч. 1 548 грн. 75 коп. за основним платежем та 3 097 грн. 50 коп. штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування заявлених ним позовних вимог посилається на те, що проведена перевірка є незаконною, а її висновки та прийняте податкове повідомлення-рішення є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства. Крім того вважає, що твердження, викладене в акті перевірки про те, що ним придбавались товарно-матеріальні цінності у фізичних осіб є припущенням, оскільки не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року позов задоволено. Податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15 березня 2010 року № 0002031700/0 Державної податкової інспекції в Густинському районі Тернопільської області - скасовано.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який просить постанову суду першої інстанції скасувати та в позові відмовити повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано податковому органу документів що підтверджують придбання товарів у контрагентів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Густинською районною державною адміністрацією 19.03.2004 р. і є платником податків з 31.03.2004 p.
Державною податковою інспекцією в Густинському районі 02.03.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку (СГД) - фізичної особи ОСОБА_1 з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 - 1 У, від 22.05.200i року, за результатами якої було складено акт № 101/17/НОМЕР_1 від 02.03.2010 р. На підставі вказаного акту перевірки, яким було встановлено порушення позивачем п.п. 17.1.9 п. 17.1 cm. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000 p., податковим органом було визначено позивачу суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 646 грн. 25 коп. за платежем податок з доходів найманих працівників, в т.ч. 1 548 грн. 75 коп. за основним платежем та 3 097 грн. 50 коп. штрафні (фінансові) санкції, про що винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15 березня 2010 року № 0002031700/0.
Приймаючи вказане рішення відповідач виходив з того, що перевіркою було встановлено порушення п.п. 8.1.1, пю 8.1, cm.. 8, п.п. «а», п. 19.2, cm.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», № 889 - 1У від 22.05.2003 p., а саме не утримання та неперерахування в бюджет податку з доходів фізичних осіб із виплачених доходів фізичним особам, внаслідок чого і було донараховано 1 548 грн. 75 коп. податку з доходів фізичних осіб. При цьому податковим органом зроблено висновок, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», № 509-Х11 від 04.12.1990p.
10.03.2010 р. позивач ОСОБА_1 подав на ім'я начальника ДПІ в Густинському районі заперечення до акту перевірки № 101/17/НОМЕР_1 від 02.03.2010р.,. 13.03.2010 р. Державна податкова інспекція у Густинському районі, Тернопільської області надіслала за вихідним № 2227/17-012 на ім'я позивача відповідь на вказані заперечення в яких прийшла до висновку, що оскільки підприємцем в порушення п.п. 8.1.1, п. 8.1, cm.. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», № 889 - 1У від 22.05.2003 p., не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб, по закуплених товарно - матеріальних цінностях в фізичних осіб на загальну суму 1 548 грн. 75 коп. (10 325,00 х 15%).
Судом першої інстанції встановлено, що на час проведення перевірки позивач суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності - єдиний податок з фізичних осіб (свідоцтво серії Ж № 371203 про сплату єдиного податку від 01 січня 2010 року, видане ДПІ в Густинському районі) за видом діяльності : роздрібна торгівля промисловими та продовольчими товарами, періодичними виданнями, копіювальні послуги та тиражування документів, оренда приміщень.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, які зареєстровані у встановленому законом порядку, як суб'єкти господарської діяльності, регулюються Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Cт. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи мають можливість перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом придбання свідоцтва про сплату єдиного податку, якщо на вид підприємницької діяльності, який здійснює така фізична особа, місцевою радою встановлено ставку єдиного податку, при умові, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 грн.
Відповідно до п. 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником цілого ряду податків і зборів (обов'язкових платежів) в т. ч. і податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб 'єктів малого підприємництва).
Під час проведення перевірки позивача податковим органом було встановлено, що фактично він отримує дохід від роздрібної торгівлі промисловими та продовольчими товарами, періодичними виданнями, надання копіювальних послуг, тиражування документів та надання в оренду приміщень.
05.02.2010 року проведено територіально - дільничне обстеження за адресою, смт. Гусятин, Тернопільської області, вул.. Шевченка 45, про що складено акт про результати територіально - дільничне обстеження, яким встановлено, що СПД ОСОБА_1, здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування - єдиний податок з фізичних осіб, відповідно до отриманого свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік за місцем здійснення діяльності смт. Гусятин, вул.. Шевченка 45, територія України.
В ході проведеної перевірки (обстеження) в СГД ОСОБА_1 було встановлено відсутність первинних документів на придбання товару. Загальна вартість товару на залишку в позивача станом на 05.02.2010 року становила 10 325,00 грн., документів, що підтверджують придбання цих товарів під час здійснення територіально - дільничного обстеження не представлено, зі слів позивача встановлено, що даний товар закуповується на ринку м. Хмельницького, а накладні продавцями не виписуються.
В судовому засіданні встановлено що відображені в акті перевірки від 02 березня 2010 року товарно матеріальні цінності придбавались ОСОБА_1на речовому ринку в м. Хмельницькому, про що він повідомив представників контролюючого органу та зазначив в акті обстеження від 05 лютого 2010 року. Товар придбавався у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють на умові сплати фіксованого податку. Відповідний патент про фіксовану сплату прибуткового податку ними пред'являвся в кожному випадку придбання товару.
При здійсненні даного виду підприємницької діяльності позивач, як платник єдиного податку, керувався вимогами Податкового роз 'яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затвердженого наказом ДПА України 29.12.03 р. № 633, абзац 15 якого передбачає, що враховуючи, що з доходу, отриманого суб'єктом підприємницької діяльності у межах здійснення власної підприємницької діяльності (на власний ризик), який сплатив єдиний чи фіксований податок, відсутні законодавчі та методологічні підстави для утримання податку (прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб) у джерела виплати, положення статті 8 (в частині утримання податку у джерела виплати) та інші норми Закону, зокрема абзацу другого пункту 1.8 статті 1 Закону, не можуть бути застосовані по відношенню до таких доходів (виручки). У відповідності до підпункту «д», підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов 'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Таким чином п.п. 9.12.1 п. 9.12 cm. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», містить імперативну норму відповідно до якої, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами встановленими спеціальним законодавством із цих питань, тобто в даному випадку Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб 'єктів малого підприємництва».
Твердження представника податкового органу про те, що в ході проведеної перевірки позвича встановлено відсутність первинних документів на придбання товару, а оскільки для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат, а до документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування належать накладні та товарно - транспортні накладні є помилковіш, а тому суд його до уваги не приймає.
При цьому суд вважає, що оскільки обов 'язковому заповненню у Книзі обліку доходів і витрат підлягають лише графи «період обліку», 2витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу), «чистий доход».
П. 3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 року та зареєстровано у Мін 'юсті України за № 925/11205 від 22.08.2005 р. містить норму про те, що не допускається відображення у акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючи ми, які не мають підтверджених доказів. Отже висновок податкового органу про те що позивачем придбавались товарно - матеріальні цінності у фізичних осіб не підтверджено жодним належним і допустимим доказом, а тому є припущенням, яке судом першої інстанції вірно не взялось до уваги.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Гусятинському районі, залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року у справі 2а-1011/10/1970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч.3 ст.160 КАС України , протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі .
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 11.11.2013 року.
Головуючий суддя: Костів М.В.
Судді: Шавель Р.М.
Савицька Н.В.