АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 600/621/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Боднарук Б.В.
Провадження № 22-ц/789/1418/13 Доповідач - Бахметова В.Х.
Категорія - 27
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бахметової В.Х.
суддів - Гірського Б. О., Ткач О. І.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Козівського районного суду від 09 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково:
"Стягнуто з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2 2450 грн. - еквівалент 300 доларів США та 550 грн. - еквівалент 50 євро.
Стягнуто з ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2, сплачений нею судовий збір в сумі 229, 40 грн.
В решті позовних вимог відмовлено".
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що між сторонами фактично було укладено договір дарування, за яким позивачка подарувала їхній сім'ї грошові кошти на побутові потреби, а тому за умовами вказаного договору він не зобов'язаний повертати отримані кошти.
В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на обставини викладені в ній.
ОСОБА_2 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
В травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 3 000 грн., що еквівалентно 300 доларів США та 50 євро, відсотків за користування коштами в сумі 2 322,06 грн. та сплачений судовий збір, посилаючись на те, що 2008 року вона передала на зберігання ОСОБА_3 кошти в сумі 600 доларів США та 100 євро, однак відповідач витратив вказані кошти на власні потреби. В 2012 році повернув її невістці ОСОБА_4 лише половину суми. Добровільно іншу частину суми відповідач повернути відмовляється, вказуючи на те, що витратив кошти перебуваючи у шлюбі з дочкою позивачки, а тому половину суми повинна віддавати вона.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач набув вказане майно, а саме кошти в сумі 3 000 грн., що еквівалентно 300 доларів США та 50 євро, за рахунок позивачки, та згідно вимог чинного законодавства зобов'язаний повернути їй вказані кошти у повному обсязі.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 та дочка позивачки - ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з березня 2007 року по червень 2012 року.
Під час спільного проживання, в 2008 року ОСОБА_3 отримав від матері дружини - ОСОБА_2 гривні для обміну на 600 доларів США та 100 євро.
З пояснень ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції встановлено, що він не заперечує отримання від позивачки ОСОБА_2 грошей в розмірі, який зазначено в позовній заяві.
З пояснень позивачки ОСОБА_2 в суді вбачається, що вказана сума у валюті, обміном на гривні, які вона доручила зробити ОСОБА_3 як зятю, але він їй передав лише частину грошей.
У 2012 році половину вказаних коштів відповідач повернув невістці ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що сторонами не заперечується.
Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність захисту порушених цивільних прав ОСОБА_2 шляхом стягнення із ОСОБА_3 в її користь коштів у сумі 3 000 грн.
Таким чином, суд першої інстанції, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обґрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Козівського районного суду від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова